Наші спортсмени-паралімпійці є одними з найкращих у світі. Про це свідчать гори нагород, здобутих на Паралімпіадах, Дефлімпіадах, а також чемпіонатах світу та Європи. Усі ці нагороди щедро оплачуються державою у гривневому еквіваленті, і тут починається найцікавіше…
Одразу четверо спортсменів-паралімпійців звинуватили своїх тренерів і чиновників у вимаганні коштів з призових. Мова про Інну Візір, Сергія Ємельянова, Ірину Гусєву і Юрія Марченка.
Інна Візір — триразова дефлімпійська чемпіонка з карате, двічі срібна призерка Олімпіад для спортсменів з вадами слуху. Чотириразова чемпіонка світу і триразова Європи. Інна заявила, що свій перший “відкат” принесла ще у 2013 році. За що і скільки?
“У 2013 році я завоювала “золото” і “бронзу” Дефлімпійських ігор, після чого мені прямим текстом сказали, що маю віддати 10 відсотків від своїх преміальних, — заявила Інна Візір. — Гроші нам нараховують на картку, я ж мала перевести їх у готівку і відвезти до Києва голові Федерації глухих України Леоніду Косицькому. Сума була чимала, бо за цей успіх мені нарахували 1 мільйон 200 тисяч гривень, і 10 відсотків я віддала. Мені сказали, що ці кошти підуть на благодійність. Хоча думаю, що на жодну благодійність вони не пішли.
У 2017 році на Дефлімпіаді я здобула нагород на суму 4,5 мільйона гривень і теж 10 відсотків з цієї суми віддала. Ми тоді всі разом поїхали до Києва, і лише я особисто віддала 500 тисяч гривень. За чемпіонати світу і Європи теж були преміальні, і я теж віддавала по 10 відсотків. Йшлося про величезні суми, я пробувала протестувати, а мені казали: “Просто віддай, інакше у тебе не буде ані фінансування, ані стипендій”. І такі приклади дійсно є. Скажімо, каратист Максим Беленюк не віддав 10 відсотків за медаль чемпіонату світу 2021 року, і його звільнили зі збірної. Загалом за роки своєї кар’єри я віддала приблизно 910 тисяч гривень”.
Колегу по спорту підтримав дворазовий паралімпійський чемпіон з веслування Сергій Ємельянов. Крім того, він за кар’єру чотири рази вигравав чемпіонати світу й чотири — чемпіонати Європи. Нині він працює у Грузії, бо каже, що в Україні нікому не потрібен. “Вже багато років в Україні працює така система — кожен паралімпієць має віддати у свій обласний “Інваспорт” 10 відсотків преміальних, отриманих за Паралімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи, — написав на своїй сторінці у соцмережі Сергій Ємельянов. — Десь через місяць після того, як мені надійшли преміальні за Ріо-2016, мені нагадали про ці 10 відсотків. Я відмовився платити. Мені ще десь три-чотири рази нагадували, що потрібно ділитися. Головний тренер з паралімпійського академічного веслування особисто збирав кошти зі спортсменів і відвозив їх керівникові обласного “Інваспорту”. Така система працює не лише у моїй області, а по інших регіонах, і не лише у веслуванні.
Мені прямо сказали, якщо не віддам, то матиму проблеми. Довелось віддавати у 2017-му, 2018-му, 2019-му і навіть у 2021му за Токіо. Декілька спортсменів пробували боротися з цією системою, і вже наступного року їх не було у збірній. Розумієте, паралімпійці повністю залежні від “Інваспорту”. Будеш погано поводитися — не візьмуть на збір, обріжуть стипендії, посадять на пів ставки, не візьмуть на змагання, а відтак не здобудеш медаль і не отримаєш премії”.
Сергій додав, що лише після Паралімпіади в Токіо їхній тренер передав нагору 48 тисяч 100 доларів. Це за дві золоті й одну срібну медалі веслувальників. Нагадаємо, що на цій Паралімпіаді українці здобули 98 медалей, з яких 24 золоті, 47 срібних і 27 бронзових. Кожне “золото” держава оцінює у 125 тисяч доларів, “срібло” у 80 тисяч і “бронзу” у 55 тисяч доларів. Якщо схема, описана Ємельяновим, дійсно працює, то наші спортсмени з фізичними вадами віддали зі своїх кровних грошей фантастичну суму. Лише спортсменам держава тоді виплатила 8 мільйонів 245 тисяч доларів, з яких 824 тисячі довелось віддати. А ще преміальні отримують тренери спортсменів, і теж, кажуть, діляться.
“Рішення про завершення моєї спортивної кар’єри замість мене прийняло “вище керівництво”. Коли я відмовилась віддавати десять відсотків за преміальні після Токіо, на мене почався справжній психологічний тиск, — каже срібна призерка Паралімпійських ігор з дзюдо Ірина Гусєва. — Відтак зі мною не продовжили контракт і просто викинули на вулицю”.
Незрячий спортсмен-дзюдоїст Юрій Марченко з Павлограда Дніпропетровської області теж підтвердив у своїй соцмережі, що на спортсменів постійно здійснюється моральний тиск і що 10 відсотків преміальних йдуть на побори для чиновників міських і обласних відділень “Інваспорту”.
ДО РЕЧІ
Президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич вважає, що це все спланована акція проти нього й проти паралімпійського руху України. Валерій Михайлович тепер перебуває у відрядженні за кордоном, але знайшов час висловити своє бачення цього скандалу.
“За весь час, який я очолюю паралімпійський комітет, був лише один випадок, коли у спортсменів пробували брати кошти, — каже Валерій Михайлович. — Я втрутився у це, мені пояснили, що кошти збирали на транспортування великогабаритних спортивних снарядів, бо це не було передбачено у бюджеті. Ми це все вирішили й більше про такі проблеми я не чув.
Щодо нинішньої ситуації про ці десять відсотків. Ми створили дві комісії, які розбиратимуться у цій ситуації по Полтаві й Рівному. Наразі є лише інформація і жодних достовірних фактів.
Дуже багато незрозумілого. Скажімо, Інна Візір. Ми знаємось з нею особисто. Вона мені завжди телефонувала, і я вирішував її життєві та побутові проблеми. Ми з нею завжди були на зв’язку. Тож чому вона ніколи не сказала мені про ці 10-відсоткові побори, які вона платить вже десять років? Може, їх і не було?”
