Діти з Харкова, Києва, Бучі, Мелітополя, Херсону та багатьох інших українських міст прощалися зі шкільними роками під звуки пісні Квітки Цісик “Де ти тепер”. Усі вони знайшли прихисток у Польщі після початку повномасштабної війни.
“На підготовку у нас було менше місяця, але діти дуже старалися, і у них усе чудово вийшло”, — розповідає хореографиня Любов Гриневич-Борисяк з Тернополя. До 24 лютого вона готувала своїх вихованців для виступів на європейських та світових танцювальних чемпіонатах. Коли почалися обстріли українських міст, разом з доньками евакуювалася до Польщі. Згодом долучилася до колективу української школи у Кракові.
Пані Любов каже: спершу діти не вірили, що зможуть за місяць навчитися танцювати вальс. “Коли ж я зняла під час репетиції відео і показала, як їм гарно все вдається, вони були вражені й дуже раділи, — розповідає хореографиня. — Я була щаслива бачити такі емоції на їхніх обличчях”.
Коли діти танцювали, присутні не могли стримати сльози. Це було дуже зворушливо.
“Ці діти мріяли про випускний у рідній школі, зі своїми друзями, з якими навчалися 11 років, — каже пані Любов. — Але війна змінила їхнє життя в одну мить. Та ми зробили все, аби вони мали свято і справжній випускний, аби у їхній пам’яті збереглася ця яскрава мить”.
Любов Гриневич-Борисяк в українській школі у Кракові веде уроки ритміки. “Це активні творчі заняття з елементами танців під музику, які чудово впливають на дітей, допомагають їм відвернути увагу від переживань, розвивають креативність”, — розповідає хореографиня.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як педагоги з Київщини організували благодійний проект, щоб допомагати колегам
