Пенсіонер Іван Шевченко зі села Корделівка на Вінниччині тепер не користується аптечкою і не відвідує лікарів. Після двох непростих операцій, пов’язаних із онкохворобою, він вирішив взятися за своє здоров’я сам. І після цього в житті Івана Шевченка багато що змінилось. Зокрема, тепер він називає себе “мільйонером”.
Ця щаслива історія починалась не надто весело. У 56 років чоловік боровся з раком, нині він не хоче розповідати всі подробиці перенесеної онкохвороби, але період цей, каже, був дуже й дуже нелегкий для нього.
“Мені зробили дві складні операції. Повірте, я навіть знаю, що таке клінічна смерть. Дивом з того світу мене лікарі витягнули. Після операції я не міг нічого їсти, схуд, важив 47 кілограмів, — розповідає чоловік. — Я тоді ледь пересувався і розумів, що якщо так буде далі, то скоро помру”.
Утім здаватися Іван Шевченко не хотів. “Я колись служив на Тихоокеанському флоті на Далекому Сході, — каже він. — Там захопився буддизмом, раджа-йогою, кіокушинкай карате, опанував медитацію, саморегуляцію. Крім того, нас готували як розвідників, тому довелось вивчити прийоми самооборони, нападу. Усе це загартувало мій дух, додало моєму характеру рішучості, наполегливості й уміння не здаватись. Тож я взявся за себе і кардинально змінив стиль життя”.
Найперше чоловік кинув курити та вживати спиртне. Щодня став бігати — по 3 — 5 кілометрів. Неподалік його дому — ліс, там із колод змайстрував собі штангу зі скобами вагою 40 — 50 кілограмів та по 30 разів підіймав.
Погодьтеся, таку вправу не кожен зможе повторити.
“На горищі знайшов підручник та став вчити вправи-асани з раджа-йоги, — пригадує. — Найважче було оволодіти “маюрсаною”, де потрібно тримати своє тіло на руках паралельно до землі дві хвилини.
Вже за рік нового способу життя зауважив, що здоров’я покращилось, я набрав 20 кілограмів м’язової маси”.
Пенсіонер впевнений — вставати потрібно вдосвіта, він це робить о п’ятій ранку, коли й розпочинає пробіжку. Потім — вправи в лісі — півтори години. “Спочатку люди мені вслід крутили пальцем біля скроні, вважали дивакуватим. Але я відповідав: нема чого сміятись, до більшості моїх ровесників рідні вже квіти на могили носять... Я от відтискаюсь на одній руці 50 разів, роблю вправи з йоги. Їжджу на велосипеді дрова заготовляти, рубаю їх, сам перекопав город! Живу активним життям!”
Чоловік розповідає, що раз на тиждень приймає ванну з хвоєю.
“Навесні збираю шишки та хвою, варю їх та настоюю 12 годин. Це чудово допомагає суглобам, при ревматизмі та подагрі, — каже він. — Щовечора готую собі чай із сушених верхівок дикої ожини, малини та суниці. Це допомагає уникати застуд. Раз на пів року можу собі дозволити келих вина або й чогось міцнішого. Але опісля три дні вживаю лише воду, і тоді продовжую займатись”.
Сам себе Іван Шевченко називає “мільйонером”.
“Я багатий, бо маю здоров’я і змогу займатись тим, що люблю. Аби допомагати іншим, безплатно проводжу лекції — показую школярам та студентам різні вправи. Стійку на голові можуть повторити одиниці. Загалом ця вправа складна й заборонена тим, хто має проблеми із серцем. Виконувати її слід лише 40 секунд”.
Наостанок пан Шевченко й усім читачам “Експресу” бажає стати таким “мільйонером”, як він.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому шипшинові настої радять пити через соломинку, чим вони корисні і кому можуть нашкодити.
