У Москві на виставці, присвяченій російсько-французьким культурним відносинам, серед іншого експонується Реймське Євангеліє. Цю пам’ятку доби Київської Русі історики пов’язують з донькою Ярослава
Мудрого — Анною, майбутньою королевою Франції. Утім на виставці в Москві рукопис представлений як “російська писемна пам’ятка”.
— Перші відомості про цю реліквію датуються серединою XIV століття, — розповідає Петро Кралюк, голова Вченої ради Національного університету “Острозька академія”, професор. — Згадується, зокрема, що її монастирю у Празі подарував імператор Священної Римської імперії Карл IV. Ченці зробили для книги коштовне оздоблення з часткою мощів святих.
Далі було документально засвідчено, що це Євангеліє потрапило до Реймського собору у Франції. Документально не зафіксовано, хто саме привіз це Євангеліє до цієї країни. Утім історики вважають найбільш вірогідним, що це була Анна Київська.
— Що свідчить на підтвердження цієї версії?
— Анна залишила свій підпис під одним латиномовним документом 1063 року, використовувала форму “Ана”. Саме таке написання цього імені є в Реймському Євангелії. Хоча в той час у латинських, а також і в деяких слов’янських текстах це ім’я писали з двома “н”.
— А як Євангеліє могло потрапити до Анни Ярославни?
— Є декілька версій. За однією з них, Анна Київська, прямуючи до Франції, проїжджала Чехію, де вона придбала книгу. Або ж книгу Анні могла подарувати її сестра, яка була королевою в Угорщині.
Існує й київська версія походження кириличної частини Реймського Євангелія. Адже Київ за часів Ярослава Мудрого став значним культурним центром, де не лише переписували книги, а й створювали оригіналь- ні тексти. Наприклад, “Слово про закон і благодать”. Не виключено, що автор цього твору долучився до створення кириличної частини Реймського Євангелія.
Можливо, це була книга з легендарної бібліотеки Ярослава Мудрого. І цю книгу князь подарував своїй доньці. Що цікаво, у Реймському Євангелії згадується апостол Філіп, якого вважали хрестителем скіфів. Анна ж дала таке ім’я своєму первістку, хоча воно в той час було нетиповим для французьких королів. Лише пізніше ім’я Філіп стало популярним серед монархів Франції.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як "Укрзалізниця" продала людям квитки у вагони, яких не було