Українська оборонно-технологічна компанія HIMERA спільно з данською GomSpace вивела на орбіту Obria Nano — перший тестовий супутник майбутньої мережі супутникового зв’язку.
“Залежність від технологій інших країн, зокрема і країн-партнерів, створює стратегічні ризики, особливо під час війни. Розвиток внутрішнього потенціалу допоможе Україні диверсифікувати канали зв’язку. Obria Nano працюватиме під контролем українського оператора та обслуговуватиме потреби України у сфері безпеки”, — зазначив Карстен Драхманн, генеральний директор GomSpace.
У перспективі ініціатива передбачає розгортання на орбіті мережі супутників, яка забезпечуватиме зв’язок на всій території України та доповнюватиме можливості європейських супутникових мереж.
— Власна супутникова інфраструктура критично важлива для подолання залежності від іноземних комерційних систем, — каже Андрій Колесник, експерт із космічної діяльності, колишній радник голови Державного космічного агентства України. — Це підтвердили останні події, коли компанія SpaceX Ілона Маска в односторонньому порядку запровадила обмеження на роботу супутникового зв’язку для України. Тому потрібна диверсифікація. Те, що українська компанія разом з данською вивели на орбіту й розпочали експлуатацію Obria Nano, — логічний крок. Про створення суверенного сузір’я супутників зв’язку мовилося давно, але до реалізації цього задуму не доходило.
— Що відомо про Obria Nano?
— Це демонстративний апарат. На ньому будуть відпрацьовувати технології як самого зв’язку із Землею, так й управління ним. Супутник вивела на орбіту ракета-носій Falcon 9 американської компанії SpaceX.
— А скільки супутників треба запустити на орбіту, щоб покрити надійним зв’язком всю Україну?
— Варто зазначити, що Ілон Маск і компанія SpaceX не одразу створили велику мережу, яка нині налічує понад 11 тисяч супутників. Все робилося поступово. Саме таким шляхом іде й Україна. Наприклад, РФ перші демостраційні супутники системи “Рассвет” запустила у 2023 році. У 2024-му вона відправила у космос апарати, які відпрацьовували інші технології, зокрема міжсупутниковий лазерний зв’язок, щоб передавати інформацію. І лише цьогоріч росіяни почали виводити на орбіту групи супутників зв’язку “Рассвет”, щоб створити власний аналог Starlink. Як бачимо, на це їм знадобилося три роки. І не все, на щастя, йде у ворога гладко.
За попередніми підрахунками, для покриття всієї території нашої країни потрібно мінімум 130 — 140 супутників, які працюватимуть на орбіті (500 кілометрів над Землею). А для забезпечення інтернет-зв’язку найвищої швидкості — удвічі більше. На терміни реалізації українсько-данського проєкту впливатимуть, зокрема, й можливості компанії SpaceX своїми ракетами виводити наші апарати в космос. Адже є черга на такі запуски. Наразі не оголошено конкретних строків розгортання повноцінної мережі. Вони залежатимуть і від інших чинників — результатів випробувань, технічних рішень, фінансування, темпів створення наступних супутників і, звісно, наземних терміналів. Без останніх такий зв’язок не працюватиме. На сьогодні дуже важко налагодити виробництво як супутників, так і терміналів в Україні, адже воно буде пріоритетною ціллю ворога. Треба це робити за кордоном.
