Обмеження діятиме до початку весняного нересту, який у більшості водойм розпочинається на початку квітня. Незаконний вилов може обернутися значними збитками для порушника.
— Зимувальна яма — це глибока (4 — 10 метрів) ділянка річки, де риба перечікує холодну пору року. Часто ями розташовані там, де менші річки впадають у більші, повільніша течія й достатньо кисню у воді, що створює сприятливі умови для зимівлі риби, — розповідає Ігор Стефурак, начальник Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в Івано-Франківській області. — Важливо дати їй спокійно пережити холодний період. Інакше навесні менше особин зможуть дістатися місць нересту й дати потомство. Це перешкоджатиме природному відновленню рибних запасів.
— Як браконьєри користуються вразливістю риби взимку?
— Один зі способів — багріння. У народі його називають косінням. Беруть великий гачок без наживки, закидають його у воду й різко смикають ліску, ніби косять траву. Рибу при цьому зачіплюють не за рот, а за будь-яку частину тіла, тобто калічать. Також браконьєри використовують сітки, підводне полювання з порушенням правил і електроловильні пристрої.
— Які штрафи загрожують за незаконний вилов риби, зокрема у зимувальних ямах?
— Наприклад, за одного вирезуба (коропоподібна риба, занесена до Червоної книги України. — Авт.) доведеться заплатити 10 тисяч гривень. Якщо незаконно виловити десять таких рибин, то сума становитиме вже 100 тисяч гривень. За одного товстолоба порушник може сплатити 3 тисячі гривень штрафу, за сріблястого карася — 1600 гривень. Якщо ж незаконним виловом завдано шкоду рибним ресурсам у значних масштабах, порушникові може загрожувати кримінальна відповідальність — до трьох років обмеження волі.
— А як дізнатися, де розташовані зимувальні ями і хто стежить за дотриманням заборони на вилов риби?
— Перелік цих ділянок та їхні межі можна знайти на офіційному сайті Держрибагентства або на сторінці відповідного територіального управління у соцмережах.
Табличок на таких ділянках ми не встановлюємо, адже законодавством цього не передбачено. Тому людина, яка йде на любительську риболовлю, зобов’язана знати правила рибальства: де дозволено ловити, де заборонено та які знаряддя лову можна використовувати.
У цей період ми посилюємо контроль, залучаємо громадських інспекторів, співпрацюємо з місцевою владою та поліцією, закликаємо громадян сповіщати про порушення на нашу гарячу лінію. До речі, бували випадки, коли люди повідомляли про браконьєрство на одному кінці Дністра, а самі тим часом незаконно ловили рибу за 50 — 70 кілометрів звідти. Розраховували в такий спосіб відволікти патруль.
— Як війна та кліматичні зміни вплинули на рибну галузь і стан водойм?
— Підприємствам, які займаються промисловим рибальством та вирощуванням риби, бракує працівників, адже багато чоловіків зараз на фронті. Ще одна серйозна проблема — через кліматичні зміни річки міліють, а деякі й пересихають. Порушників хоч і стало менше, але вони краще оснащені: мають прилади нічного бачення та інше сучасне обладнання, якого немає у рибного патруля.