Це — наступна серія проекту газети “Експрес”, який присвячений найбільш затребуваним на ринку професіям. Сьогодні наша розповідь — про швачок. Колись в народі казали: якщо вмієш шити, то завжди заробиш на хліб із маслом. А тепер же говорять: і вміти нічого не треба, якщо є бажання — всього навчать просто на роботі. Знайти роботу швачки нині нескладно. Утім те, що їх постійно бракує, має не завжди позитивні причини.
“ЗАРПЛАТА — ВІД ВИРОБІТКУ”
Ірина Кудлик шиє приблизно 20 років. Фах швачки верхнього жіночого одягу здобула в училищі. Півтора року працювала в ательє, останні 15 — на швейній фабриці.
“Спочатку мене посадили на лінійну машину, яка є універсальною, — каже пані Ірина. — Але мені не сподобалося, попросилася на оверлок (для роботи зі зрізами текстильних матеріалів. — Авт.). А потім перейшла працювати на бантову машину, на якій обробляють горловину одягу”.
Питаю, від чого залежить зарплата швачки. “Від виробітку. У нас немає ставки, — відповідає співрозмовниця. — У деякі дні роботи більше, а іноді взагалі немає. Виробіток залежить від того, наскільки швидко ти працюєш, а сума зарплати — від розцінки на операцію, яку виконуєш. Норма за день (8 годин) — 500 хвилин. Щоб їх набрати, треба додавати всі ті операції на виробах, які дають робити. Так, пачку з 10-ма різними деталями я роблю орієнтовно за 20 хвилин. Однак набрати норму часто не вдається через брак замовлень. Вчора мала лише більше ніж половину”.
Зі слів пані Кудлик, найважче у цій професії початківцям: їх пересаджують із машини на машину чи на іншу операцію, і потрібен час, аби все опанувати. Відразу досягнути високої швидкості (і хороших заробітків) неможливо.
“Швачка зараз може заробити приблизно 8 тисяч гривень на місяць, — зітхає пані Ірина. — Якщо немає простоїв чи залишаєшся на кілька годин після роботи, то можна заробити трохи більше ніж 10 тисяч. Я вважаю, що це мало”.
Питаю, чи відмінусовують із зарплатні гроші, якщо щось не так пошила, як треба. “Ні, — відповідає жінка. — Але тому, хто припустився помилки, доводиться перешивати, витрачаючи дорогоцінний час”.
Робочий день на швейній фабриці триває з 8 до 16.30. Є пів години на обід і 15 хвилин на каву. На думку пані Ірини, умови праці доволі хороші: на підприємстві є їдальня, холодильники, автомати з кавою та чаєм, кулери з водою. “Ще б хорошу і стабільну зарплату!”, — зітхає жінка. Цікавлюся в неї, як виглядає процес пошиття.
“У нас немає конвеєра. Приходить замовлення на модель, яка має бути зроблена, скажімо, за три тижні. Усі операції розподіляють між швачками”, — розповідає.
Може, вигідніше піти в ательє з пошиття й ремонту чи шити вдома? Пані Ірина каже: як кому вдасться. Є швачки, які відкрили успішні маленькі ательє з ремонту. Деякі ж прогоріли.
“ПОСТІЙНО СИДИШ ЗІГНУТА, РОБИШ ОДНЕ Й ТЕ САМЕ”
Каміла Завадська закінчила швейне училище, потім — технікум, має стаж 15 років. Зазначає: тепер на швейні підприємства, де є конвеєр (наприклад, шиють чохли для автомобілів), беруть і без освіти. Навчають уже на підприємстві. Новачку 2-3 місяці платять ставку, незважаючи на те, що він не виконує норму, а лише опановує ремесло.
“Хоча я працюю в легкій промисловості, але моя робота — важка, — ділиться вона. — Постійно сидиш зігнута, робиш одне й те саме. Особливо на конвеєрі. Якщо виконуєш норму — платять за однією розцінкою, не виконав — зовсім за іншою. Якщо зробив більше — грошей додадуть. Та у міру того, як люди вчаться й пристосовуються робити більше, за якихось пів року норму підвищують...”
Швачкам вищого розряду (3-й, 4-й, 5-й) дають складніші завдання, тож можна заробити і більше. Тим, у кого 1-й або 2-й розряд, доручають лише елементарні низькооплачувані операції.
Майстрині тут шиють дитячий та дорослий одяг, меблеві чохли — а їх, каже жінка, потрібно у процесі роботи перекидувати руками — це непросто. Так само зі спецодягом, який також буває вкрай важким.
“Праця на конвеєрі — дійсно нелегка, — зізнається швачка. — Щоби заробити більше, треба залишатися після роботи. Нерідко менеджери компаній практикують зміни норм, штрафи. Через це багато людей не лише фізично, але й морально не витримують. Тому на швейних підприємствах завжди проблема з кадрами.
Хочеться, щоби за мою роботу добре платили. Рідко можна зустріти швачок, які б сказали, що люблять свою справу...”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що робити, якщо вашу дитину змушують прибирати в школі
