У Північній півкулі це буде доба з найдовшою ніччю і з найкоротшим днем. До прикладу, у Чернігові 21 грудня тривалість дня становитиме 7.50 години, а тривалість ночі — 16.10 (що ближче до полюса, то вона довша). В Одесі день триватиме 8.35 години, а ніч — 15.25. У Києві тривалість дня — рівно 8 годин, а тривалість ночі — 16.
Упродовж трьох днів після зимового сонцестояння наше світило не змінюватиме своєї позиції. Звідси й назва — “сонцестояння”. Тривалість дня і ночі цими днями буде такою ж, як і 21 грудня. А після цього сонце поступово підійматиметься вище над горизонтом. Відповідно, тривалість світлої пори доби щодня буде більшою. І так діятиметься до 21 червня — літнього сонцестояння, коли вже день триватиме понад 16 годин, а тривалість ночі не перевищуватиме 8 годин.
— Зимове сонцестояння не завжди припадає на 21 грудня. Чому?
— Іноді воно припадає на 22 грудня, як це було у 2011-му, 2015-му, 2019-му і 2023 році. Або на 20 грудня (так буде у 2080 році) чи на 23-тє (так було у 1903 році), — каже Анатолій Відьмаченко, професор, доктор фізико-математичних наук, в. о. головного наукового співробітника відділу фізики субзоряних та планетних систем ГАО НАН України. — Усе це пов’язано з тривалістю обертання Землі навколо Сонця. Повний оберт відбувається не рівно за 365 днів, а за 365,25. Саме через цю чверть доби трапляються такі зміни.
— Є народна приказка, пов’язана із зимовим сонцестоянням: “Сонце — на літо, зима — на мороз”. Чому так кажуть?
— Після зимового сонцестояння день прибуває. Здавалося б, що має бути тепліше. Адже збільшується світловий день і може надходити більше сонячного проміння. Проте в атмосфері Землі реакція на зміну опромінювання відбувається не одразу, а із запізненням приблизно на 35 днів для середніх широт. Тобто потрібен певний час, щоб нагріти атмосферу. Тому на другу половину січня зазвичай випадають найбільші морози.
