На борту — команда, яка вже стала символом нової ери в космонавтиці. Віктор Гловер — перший темношкірий астронавт у польоті довкола Місяця, Крістіна Кох — перша жінка в такій місії, Джеремі Гансен — перший представник Канади, який вирушив у глибокий космос. Найдосвідченіший поміж них командир екіпажу Рід Вайзмен, який раніше працював на Міжнародній космічній станції.
Уперше за 54 роки — від часу легендарної місії “Аполлон-17” у грудні 1972 року, коли американські астронавти востаннє висадилися на супутнику, — люди покинули навколоземну орбіту. Відтоді жоден астронавт навіть не пролітав повз Місяць. Загалом політ “Оріону” має стати дотепер найбільш віддаленою від рідної планети подорожжю: у піковій точці корабель віддалиться від Землі на понад 400 тисяч кілометрів. Рекордна і вартість підготовки “Артеміди-2” — 44 мільярди доларів. Сюди входить створення нових ракет (близько 24 мільярди) та корабля (понад 20 мільярдів).
— То яка мета місії “Артеміда-2”?
— Найперше — перевірка систем корабля в реальних умовах, тестування навігації, відпрацьовування сценаріїв аварійного порятунку. Це критичне випробування перед майбутньою висадкою людей на поверхню супутника, — каже Іван Крячко, в. о. завідувача лабораторії методологічного забезпечення освіти і науки Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. — На борту “Оріону” є повноцінна система життєзабезпечення. Під час польоту екіпаж випробовуватиме її. До речі, уперше в космічному кораблі обладнано окремий туалет, це зроблено для комфорту астронавтів. Під час польоту він на якись час вийшов з ладу, але був доволі швидко полагоджений.
Крім того, пролітаючи над темним боком Місяця, який завжди обернений від Землі, астронавти побачать ділянку супутника, якої досі ніхто з людей у безпосередній близькості не спостерігав.
— Які небезпеки можуть супроводжувати цю місію?
— Під час польоту буде кількахвилинний період радіомовчання, коли Місяць перекриє астронавтам прямий зв’язок із Землею. У ці хвилини екіпаж діятиме повністю автономно, без допомоги Центру управління польотом. Після близько 10 днів (тривалість польоту можуть і скоригувати) екіпаж приводниться у Тихому океані біля західного узбережжя США. Це окреме, не менш серйозне, ніж сам політ, випробування. Адже “Оріон” буде входити в атмосферу на швидкості понад 11 кілометрів за секунду. Евакуацію на макетах капсули було відпрацьовано торік.
— Чи правда, що до цієї місії певним чином причетна і наша країна?
— У листопаді 2020 року Державне космічне агентство України офіційно приєдналося до програми “Артеміда”. Наша держава стала дев’ятою країною-підписантом поряд зі США, Великою Британією, Італією, Канадою, Австралією, Японією, ОАЕ і Люксембургом. Це міжнародна програма з мирного дослідження Місяця, Марсу, комет та астероїдів.
— НАСА вже планує два наступні етапи програми. Що вони передбачають?
— Наступна місія, запланована на 2027 рік, дасть змогу оцінити можливість зближення та стикування “Оріону” з комерційними кораблями для місячних місій. А ось висадитися біля південного полюса Місяця астронавти зможуть на початку 2028 року. Під час дальших запусків розбудовуватимуть станції на навколомісячній орбіті.
У програмі “Артеміда” братимуть активну участь фахівці Європейського космічного агентства, Японського агентства аерокосмічних досліджень та Космічного центру Мохаммеда бін Рашида в Об’єднаних Арабських Еміратах. Астронавти з цих агенцій літатимуть поряд із американськими у майбутніх місіях. Загалом мета цієї програми — щось значно більше, ніж просто встановити державні прапори на місячній поверхні. Науковці хочуть використовувати Місяць як випробувальний полігон більш амбітного проєкту — подорожі на Марс.
До слова, Китай планує висадити людей на Місяць до 2030 року. У цій країні вже розробляють новий космічний апарат під назвою “Корабель мрії”, який зможе доправляти до семи астронавтів. Його проєктують як для місячних місій, так і для польотів до китайської орбітальної космічної станції. До речі, Китай — єдина країна, якій у 2024 році вдалося здійснити посадку автоматичної міжпланетної станції на зворотному боці Місяця та доставити звідти зразки. А ось “Роскосмос” у сучасних місячних перегонах далеко позаду. Остання російська міжпланетна автоматична станція “Луна-25” у серпні 2023 року зійшла з орбіти Місяця і розбилася.
