В Україні триває підготовка до масштабних змін у старшій школі. Суть новацій у тому, що учні обиратимуть профіль і навчатимуться три, а не два роки. Натомість матимуть бонус — три роки на бакалавраті університету замість чотирьох (плюс два роки магістратури). Уже у вересні 2026 року розпочнеться пілотування у 150 закладах освіти, які апробують нову модель навчання. А через рік реформу запровадять у всіх регіонах країни.
Здобути профільну середню освіту можна буде не в кожному навчальному закладі, а лише в тому, який отримає ліцензію академічного ліцею. Тут учнів готуватимуть до університету — вони зможуть обирати профіль та предмети для поглибленого вивчення відповідно до своїх інтересів і майбутніх професійних планів. Решта шкіл матиме статус гімназій. У гімназіях діти здобуватимуть початкову (1 — 4 класи) та базову середню освіту (5 — 9 класи). У яких закладах організовувати навчання для 10 — 12 класів, визначатимуть органи місцевого самоврядування. Це відбуватиметься не довільно, а на підставі визначених законом критеріїв.
— Які плюси чи мінуси бачите у переході на профільну освіту у 10 — 12 класах?
— Тут передовсім варто говорити про те, що реформа старшої школи зумовлена прагненням України вступити до Євросоюзу, — пояснює експерт з освітніх питань Олег Фасоля. — Ми маємо узгодити наше законодавство, зокрема й освітнє, із законодавством ЄС. Практика організації освітнього процесу в системі загальної й середньої освіти в Європі свідчить, що ніде старша школа не поєднана із базовою і, тим паче, з початковою школою. І термін навчання у старшій школі в жодній з європейських країн не є меншим за три роки.
Практика в Україні свідчить, що дворічний термін навчання у старшій школі закороткий для здобувачів освіти. Поясню чому. Насправді реформа освіти в нас стартувала ще на початку 2000-х років — уже тоді старша школа мала стати трирічною, був розроблений новий державний стандарт. Але одіозному Табачникові (міністрові освіти й науки. — Авт.) реформа не сподобалася, і її скасували. А трирічний державний стандарт старшої школи “втулили” у дворічний термін навчання — багато предметів, багато годин. Як наслідок, учні дуже перевантажені, перед вступом до вишу звертаються до репетиторів. Трирічна старша школа має розв’язати ці проблеми.
По-друге, дитина, обираючи профіль навчання у старшій школі, може помилитися. У неї має бути право на те, щоб змінити свій вибір. Трирічний термін навчання дає більше шансів зробити це, ніж дворічний. Умовно кажучи, не пізно змінити профіль протягом першого чи другого семестру у 10 класі, якщо дитина зрозуміла, що її попередній вибір був не такий, як вона очікувала.
По-третє, в учнів з’являється більше можливостей обрати свою освітню траєкторію. Надто у 12 класі, де кількість предметів за вибором буде значно більшою у відсотковому відношенні, ніж у 10 та 11 класах і тим паче, ніж у нинішній старшій школі.
— Ця реформа дуже важлива, але, як на мене, не на часі, — додає ексзаступник міністра освіти і науки Єгор Стадний. — Нам більше уваги треба приділити збереженню і поверненню навчального процесу в офлайн, ніж утворенню такої нової ланки, як старша профільна школа. Бо яка різниця, яким буде наповнення старшої профільної школи, якщо освітні заклади не мають нормальних бомбосховищ із навчальними аудиторіями.
Нині уроки офлайн зазвичай відбуваються у вогких підвальних приміщеннях. Це картина більшості шкіл у столиці, яка має чималу дохідну частину бюджету, можливість залучати кредити й інвестиції, працювати з міжнародними донорами. Якщо у столиці така ситуація, то що говорити про інші регіони. Як у таких умовах поділити самі будівлі, щоб розщепити ланки початкової, середньої та старшої школи? Водночас дуже сумніваюся, що реформа матиме шанс на успіх, якщо в нас і далі навчання відбуватиметься переважно дистанційно.
— Чи доцільно скорочувати бакалаврат із чотирьох років до трьох?
● Є. Стадний:
— Ні. Дивіться, я викладач першого курсу, на якому понад 250 студентів. Можу сказати, що серед новоспечених першокурсників часто трапляються діти, які не мають знань і вмінь не те що рівня закінченої школи, а й рівня 8 класу. Подолання освітніх втрат я починаю з ними не з предметних знань, а з того, що вчу їх вчитися, вибачте за тавтологію. На це йде не день і не місяць, а майже рік. У таких умовах скорочувати бакалаврат недоцільно.
● О. Фасоля:
— Чотирирічний термін бакалаврату засвідчує, що під час першого року навчання здобувачі освіти систематизують знання, здобуті у старшій школі. Запровадження трирічного навчання у старшій профільній школі відкине потребу у, так би мовити, першому році підготовчого навчання на бакалавраті. Щоправда, тут, думаю, буде певний спротив вищої школи. Бо скорочення тривалості навчання — це втрата контингенту. Викладачі шукатимуть способи зберегти обсяг навчального навантаження. Що ж до учнів та студентів, то загалом тривалість навчання для них до отримання диплома бакалавра не зміниться. Зміниться лише структура навчання: система загальноосвітньої школи стане на рік більшою, а система бакалаврату — на рік меншою.
