Нині у Національному парку налічується 51 зубр європейський (Bison bonasus). І це найбільша вільна субпопуляція цих тварин в українських Карпатах.
“Оскільки це вільні стада, не було гарантії, що тварини вийдуть до годівничок. Тому для пошуку ми використовували безпілотники — зубри їх зовсім не бояться, адже працівники парку давно застосовують дрони для моніторингу, — розповідає керівниця Реєстру Лана Вєтрова. — Коли зубри прямували до годівничок, то рухалися дуже обережно: спочатку вийшла самиця, за нею — самець, ще один. Йшли, мов розвідники. Самиця пильно стежила за нами. І лише переконавшись у безпеці, повела стадо до годівничок”.
Василь Приндак, директор Національного природного парку “Сколівські Бескиди”, розповідає, що 11 зубрів на Львівщину завезли ще у 2009 — 2010 роках із Німеччини та Австрії. “Спершу їх поселили у вольєрі площею три гектари, щоб побачити, як вони поводитимуться. Там тварини перебували приблизно рік. Коли ми переконалися, що все добре, всіх випустили у вільну природу, — зауважує співрозмовник. — Тепер у парку є два великі стада й поодинокі тварини, а загалом налічується 51 зубр. Ми нерідко спостерігали, коли самиці народжували по двоє діток. Це означає, що їм підходять і наш клімат, і харчування. Перше зубреня народилося ще у вольєрі — його назвали Тимком. А навесні минулого року в нас з’явилося аж троє зубренят”.
За словами директора парку, середня вага дорослого зубра становить 700 — 800 кілограмів. “Зустріти цих велетнів туристам дуже важко: щойно зубри відчувають небезпеку — тікають у ліс. Попри велику вагу, вони дуже швидко бігають, — каже Василь Приндак. — У вільному середовищі тварини можуть жити до 30 років. Але якщо стадо мале, зростає небезпека близькородинного схрещування. Попереднє стадо, яке завезли до нас у 1970 роках, почало вимирати саме через це — народжувалися слабкі, нежиттєздатні тварини”.
Основний раціон велетнів — кора молодих дерев, хвоя, ягоди ожини й малини. Взимку працівники парку обов’язково їх підгодовують. “Даємо соковиті корми, зокрема буряк і капусту. Із зернових — пшеницю та кукурудзу, — каже директор “Сколівських Бескидів”. — Коли випадає сніг і тримаються морози, зубри спускаються на підгодівельні майданчики. А навесні виходять ближче до полонин. Нині тварини освоюють нові території, і в цьому є певна небезпека. Торік вони зайшли у мисливське господарство, двох зубрів вбили браконьєри, розпочато кримінальне провадження.
Колись три старі зубри частенько навідувалися у село: обгризали молоді яблуні, їли сіно з-під хат. Згодом один помер від старості, інший повернувся до стада, а третього передали у вольєрне господарство. Нині тварини в села не сходять, конфліктів немає. Зауважу, що мешканці сіл ніколи не шкодили зубрам, як тільки їх бачили — повідомляли нам”.
