Наша країна посіла 104 місце серед 182 держав в Індексі сприйняття корупції. Про це йдеться у звіті міжнародної організації Transparency International. За підсумками минулого року Київ отримав 36 балів зі 100 можливих, що на один бал більше, аніж у 2024-му. Як і Україна, 36 балів набрали Аргентина й Беліз.
— Для розрахунку Індексу сприйняття корупції враховуються дані різних дослідницьких установ, міжнародних організацій. Так, бал України вираховували на основі восьми досліджень. Зокрема, це Індекс трансформації Фонду Бертельсманна, звітів Freedom House, рейтингу The Economist тощо, — розповідає Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine. — У рейтингу-2025 Україна покращила показники на один бал. А загалом, починаючи з 2013 року, — на 11 пунктів. Це найбільший прогрес порівняно з іншими країнами світу.
— Плюс один бал — це в межах похибки. Цікаво, що вплинуло на результат?
— За показником Індекс трансформації Фонду Бертельсманна нам додали аж п’ять балів. Це дослідження відстежує, чи посадовці, викриті у корупції, притягувалися до відповідальності, чи були покарані. Тобто воно прямо фіксує результати того, як в Україні та світі сприймають ефективність роботи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Варто зауважити, що саме наполегливість неурядових організацій, громадськості та журналістів при відстоюванні антикорупційних органів стала ключовою для подальшого просування реформ в Україні.
Звісно, бал, який отримала наша країна, ще далекий від середніх по світу (42). Але своєрідним позитивним сигналом є те, що ми не втрачаємо хоча б наявних позицій. Хоч і грандіозних проривів у боротьбі з корупцією наша країна теж не продемонструвала. Зростання на один бал є “авансом” владі від суспільства та міжнародних партнерів, а не наслідком сталої державної політики.
— А хто очолює рейтинг і хто пасе задніх?
— Лідерами й надалі залишається Данія із 89 балами, Фінляндія (88), Сінгапур (84). Кількість країн, які отримали понад 80 балів, скоротилася з 12 десять років тому до п’яти цьогоріч. До речі, США отримали найменшу кількість балів за всю історію існування рейтингу — 65. Останнє місце розділили між собою Південний Судан та Сомалі, отримавши по дев’ять балів. У Польщі, скажімо, показник не змінився — це 53 бали й 52 місце. Словаччина із 48 балами посіла 61 місце, Румунія — 70-те (45 балів), Молдова — 80- те (42 бали), Угорщина — 84-те (40 балів). Це вказує на певну кризу демократії у світі, зокрема й у Східній Європі. І на те, що проблема з корупцією лише загострюється.
— Що слід змінити в Україні, аби кардинально покращити показник Індексу сприйняття корупції?
— Треба посилювати і боротьбу з корупцією, і ефективність цієї боротьби. Ми маємо багато зобов’язань у рамках євроінтеграції, список пріоритетних реформ, які варто впроваджувати. Потрібні й зміни до Кримінально-процесуального кодексу, зокрема скасування так званих правок Лозового. Адже багато резонансних корупційних справ закриваються через закінчення строків давності. Важливою також є конфіскація активів, набутих злочинним шляхом, яка в Україні відбувається не надто активно.
