Згідно з даними Міністерства юстиції, це на 3,95 мільярда гривень, або на 32,1 відсотка більше, ніж у 2024-му. На кінець грудня в органах Державної виконавчої служби перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів про стягнення аліментів. Більш як третина їх стосувалася боргів за понад три місяці, тобто категорії боржників, щодо яких держава застосовує найбільш жорсткі заходи примусового впливу. Ось кілька показових справ з реєстру судових рішень про те, як карають злісних неплатників аліментів.
Мешканка Рівненщини прожила у шлюбі з чоловіком сім років. За цей час у подружжя народилося двоє дітей. У 2015-му пара розлучилася. Діти залишилися проживати з матір’ю. Чоловік знайшов іншу сім’ю і відмовився фінансово підтримувати рідних дітей. Через рік дружина подала на колишнього до суду, який постановив стягувати з батька аліменти на утримання дітей у розмірі третини його доходу. Проте чоловік платити не поспішав. З серпня 2016-го по червень 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 281 045 гривень. Не дочекавшись фінансової підтримки від колишнього чоловіка, мати двох дітей подала до суду на стягнення з нього пені за несвоєчасну сплату аліментів. Острозький районний суд постановив, що він має сплатити на користь дітей пеню в розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, а саме 281 045 гривень. Тобто загалом батько повинен сплатити на дітей 562 090 гривень. Якщо не зробить цього, виконавча служба може заблокувати йому банківські рахунки або заарештувати і продати житло, а також інше нерухоме майно.
Житель Івано-Франківська за понад три роки заборгував двом своїм неповнолітнім синам 266 234 гривні аліментів. Він цілковито самоусунувся від виконання батьківських обов’язків, не цікавиться дітьми, станом їхнього здоров’я, навчанням, ніде не працює та веде антисоціальний спосіб життя. З моменту розлучення жодного разу не провідував синів. Мати дітей вдруге вийшла заміж. Вітчим піклується про своїх пасинків, постійно цікавиться їхнім навчанням, станом здоров’я та старається матеріально забезпечити. Хлопчики стали називати його татом. Жінка подала на колишнього чоловіка до суду, вимагаючи позбавлення його батьківських прав. Івано-Франківський міський суд задовольнив позов. Тож, якщо у глибокій старості чоловік потребуватиме допомоги, він не зможе сподіватися на будь-яку підтримку дітей, яких відцурався.
Жителька міста Володимира Волинської області вийшла заміж у 2008 році. Чоловік спочатку працював охоронцем у місцевому магазині, а коли народилася донька, перейшов на птахофабрику. Та невдовзі потрапив під скорочення. Потім разом з дружиною їздив до Польщі на заробітки. Згодом чоловік став зловживати спиртним, бив доньку та дружину, на роботу влаштовуватися не хотів. У червні 2021 року пара розлучилася. Попри це, чоловік тероризував дружину своїми небажаними візитами, під час яких чинив на неї психологічний тиск та застосовував фізичне насильство. Йому заборонили наближатися до дружини на менш ніж 100 метрів. Попри заборонні приписи, колишній далі переслідував дружину і раз так побив, що аж зламав носа. За це ексчоловіка обмежили волі на один рік з дворічним іспитовим терміном. Колишня дружина подала на аліменти. До досягнення донькою повноліття батько повинен був сплачувати їй щомісячно 1500 гривень. Але до листопада 2023 року від нього не отримали жодної копійки. Ба більше, він постійно позичав гроші у місцевих жителів, які потім вимагали повернути борг від колишньої дружини. Лише торік чоловік, після того, як його декілька разів притягли до адміністративної відповідальності за несплату аліментів, став давати на утримання доньки 150 — 250 гривень щомісяця. А коли проти злісного неплатника відкрили кримінальне провадження, став сплачувати кожного місяця 1600 гривень.
На суді чоловік виправдовувався, мовляв, не мав можливості сплачувати аліменти, бо через дефекти мовлення не міг знайти роботу. Жив на материну пенсію. Представниця виконавчої служби розповіла, що стосовно неплатника аліментів внесено відомості до державного реєстру боржників, його тимчасово обмежили у праві керувати транспортними засобами, полювати та виїжджати за кордон. Вироком Володимир-Волинського міського суду злісного неплатника аліментів обмежили волі на один рік і шість місяців. На користь дружини постановили з нього стягнути 10 000 гривень моральної шкоди та 11 809 гривень, які жінка витратила на адвоката.
— У реєстрі боржників наразі налічується 186 тисяч осіб, які ухиляються від сплати аліментів на дітей, — коментує адвокатка Вікторія Чохрій. — Така масова несплата пов’язана з низьким рівнем доходів, життєвими обставинами боржників, зокрема укладенням нового шлюбу, браку комунікації між стягувачем і боржником. Помітила: здебільшого злісні неплатники аліментів вважають, що сплачують кошти колишній дружині, а не дитині. Тому думають, що їх не будуть витрачати за цільовим призначенням. Хоча це, як на мене, банальна відмовка.
— Серед найпоширеніших причин несплати аліментів на дітей є неофіційне працевлаштування, приховування доходів та свідоме ухилення від виконання рішення суду, часто на тлі сімейних конфліктів, — додає адвокатка Катерина Руденька. — Батьки часто ігнорують свої обов’язки щодо утримання дітей до повноліття, сподіваючись на безкарність, хоча законодавством передбачено сувору відповідальність за несплату аліментів.
— Як вплинула війна на ситуацію зі сплатою аліментів?
● К. Руденька:
— Вважаю, що мобілізація позитивно вплинула на сплату аліментів, оскільки військовослужбовці є офіційно працевлаштованими особами, зазвичай із стабільними та відносно високими доходами. Це дає змогу виконавчій службі ефективно стягувати аліментні платежі. Крім того, деякі чоловіки почали відповідальніше ставитися до сплати аліментів через загрозу втратити відстрочку від мобілізації. Наприклад, якщо в чоловіка троє неповнолітніх дітей, він має право на відстрочку від мобілізації, але за умови, що утримує їх або справно сплачує аліменти. Якщо заборгованість з аліментів перевищує три місяці, то вважається, що батько фактично перестав утримувати своїх дітей належним чином, і йому скасовують відстрочку.
● В. Чохрій:
— Але з другого боку, частина тих, хто виїхав за кордон, перебуває у розшуку чи ухиляється від мобілізації, надалі не сплачує аліментів.
— То як карають за несплату аліментів?
● В. Чохрій:
— Якщо заборгованість зі сплати аліментів перевищує три місяці, то неплатника вносять у реєстр боржників. За несплату аліментів понад чотири місяці можуть заборонити виїжджати за кордон, тимчасово обмежити у праві керувати транспортними засобами, користуватись зброєю та полювати. Також накладають арешт на банківські рахунки та все наявне майно боржника.
За заборгованість зі сплати аліментів понад пів року боржника можуть притягти до адміністративної відповідальності й зобов’язати до виконання суспільно корисних робіт від 120 до 240 годин. Оплата за ці роботи йде безпосередньо на погашення боргу. А в разі ухилення неплатникові аліментів загрожує до 10 діб адміністративного арешту.
Крім того, за кожен день прострочення сплати заборгованості за аліменти нараховують пеню в розмірі 1%. Доволі часто суди призначають пеню в розмірі, яка дорівнює сумі боргу. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, накладають штраф у розмірі 20 відсотків суми заборгованості, за два роки — 30 відсотків, за три роки — 50 відсотків. Під ухиленням від сплати аліментів мають умисне, винне та протиправне невиконання особою обов’язку з їх сплати.
● К. Руденька:
— За злісне ухилення від сплати аліментів настає кримінальна відповідальність. Наприклад, боржник спеціально приховує свої доходи, зумисне не влаштовується офіційно на роботу, не повідомляє виконавчу службу про те, що змінив місце праці. За таке правопорушення передбачено від 80 до 120 годин громадських робіт або пробаційний нагляд чи обмеження волі до двох років. Важливою складовою частиною цього кримінального правопорушення є не просто наявність боргу, а умисел боржника та системність ухилення від сплати.
