Як і Олімпіада, вони відбуваються раз на чотири роки і є найвищим за рангом рівнем змагань.
Вже після перших днів турніру Україна опинилась серед лідерів у медальному заліку. Зокрема, наші спортсмени вибороли чотири медалі у веслуванні на човнах “Дракон” (драгонбот). Це масивні каное розміром понад 10 метрів з декоративною головою та хвостом дракона. До складу екіпажів, окрім веслувальників, також входять барабанщик і стерновий. Барабанщик під час перегонів сидить у носовій частині човна і задає ритм. Українці здобули “золото” на дистанції 500 метрів у восьмимісному човні й у гонці переслідування на 2000 метрів — у десятимісному. Також два екіпажі вибороли “срібло” (500 метрів) та “бронзу” (200 метрів) серед десятимісних човнів.
“Лідери в цьому виді спорту Китай, Індонезія і Тайвань. І ось ми вперше їх усіх випередили! А знаєте чому? Бо нам організували повноцінні тренувальні збори. Ми їх пройшли, поїхали на ЧС, де здобули 53 нагороди й стали четвертими у світі після Канади, Америки й Китаю, — розповідає майстер спорту міжнародного класу з веслування на човнах “Дракон” Дмитро Мороз. — Опісля ще раз провели збір — і ось результат. Наймолодшому учаснику нашої команди 18 років, найстаршому — 45. Звісно, всі спортсмени фізично здорові й витривалі, але без тактичної підготовки заплив не виграєш. А тактика в цьому виді спорту готується роками”.
Один човен “Дракон” коштує від 10 тисяч доларів, весло — від 200 євро. У Києві таких човнів приблизно 20, у Житомирі — шість. Частково їх купує держава, місцеві бюджети, але в основному — спонсори й меценати.
“Найскладніша дистанція — заплив на два кілометри, — продовжує Дмитро Мороз. — Там на максимумі слід веслувати дев’ять-десять хвилин поспіль. Це направду важкий вид спорту. Бо домогтися тренерам, щоб всі веслувальники працювали, як швейцарський годинник, — непросто”.
До речі, Міжнародна федерація драгонбота (IDBF) подала заявку на включення цього виду спорту до програми літніх Олімпійських ігор — вона перебуває на розгляді в МОК.
