Львівські хірурги видалили мигдалики 30-річній пацієнтці, в якої постійно були проблеми з горлом, а ГРВІ супроводжувалися тонзилітами та фарингітами. Регулярне лікування антибіотиками та промивання лакун результату не дало. Через хронічне запалення мигдалики почали розширюватися. А внаслідок потрапляння на них рештків їжі накопичувалися наліт і гній. Згодом додалася інша проблема — підвищені ревмопроби.
— Раніше, ще років 40 — 50 тому, мигдалики часто видаляли навіть після кількох ангін, — розповідає Євген Фляк, лікар-отоларинголог. — Сьогодні підхід змінився. Операцію рекомендують лише за чіткими медичними показаннями. Наприклад, коли дитина часто хворіє на ангіну й виникають ускладнення, або мигдалики настільки збільшені, що заважають нормально дихати, ковтати чи спати. Лікар визначає, що саме потрібно робити — тонзилектомію — повне видалення піднебінних мигдаликів, чи тонзилотомію — часткове зменшення їхнього об’єму. Останню операцію частіше проводять дітям саме тоді, коли мигдалики надто великі й заважають дихати або спати. При цьому частина тканини залишається і продовжує виконувати свою захисну функцію.
— Показаннями до тонзилектомії є і такі ускладнення, як ревматизм. Або ж синдром PFAPA у дітей — повторювані випадки гарячки з припухлістю шийних лімфатичних вузлів, болем у горлі й виразками в роті, — додає Федір Юрочко, керівник Клініки дитячої оториноларингології Центру дитячої медицини лікарні “Охматдит”. — А рідше мигдалики стали видаляти завдяки кращій діагностиці тонзилітів, а також появі сучасних методів їхнього лікування.
— Чи часто мигдалики видаляють саме дорослим пацієнтам?
● Є. Фляк:
— Так. Нерідко за допомогою звертаються люди, які роками страждають від повторюваних запалень горла. Але не кожен хронічний тонзиліт потребує хірургічного лікування. Рішення про операцію завжди приймається індивідуально.
— А як нині проводять тонзилектомію? Скальпель ще використовується?
● Є. Фляк:
— Така операція відбувається переважно під загальним наркозом, тому пацієнт не відчуває болю. Використовуємо як класичні хірургічні інструменти, так і сучасні технології, зокрема електрохірургію та коблацію (холодноплазмову хірургію з використанням низькотемпературної плазми). Вони дозволяють видаляти мигдалики й контролювати кровотечу під час операції. Кожна методика має свої переваги, все залежить від конкретної ситуації. Операція зазвичай триває від 30 хвилин до години. А для відновлення потрібно приблизно два тижні. Найскладнішими бувають перші 7 — 10 днів, коли пацієнт відчуває біль у горлі, особливо під час ковтання, він може віддавати й у вуха. У цей період важливо пити достатню кількість рідини, заживати призначені знеболювальні препарати й уникати фізичних навантажень. Найбільший ризик — післяопераційна кровотеча, яка може виникнути навіть через декілька днів після видалення мигдаликів. Тому важливо не поспішати з поверненням до звичного активного життя.
