На початку повномасштабного вторгнення Вікторія, жителька Приазов’я, зі сім’єю евакуювалася з окупованої території у Запоріжжя. З чоловіком вона невдовзі розлучилася, зв’язку з ним від осені 2022 року не було. Переселенка залишилася з маленькою донькою на руках і літнього віку мамою в чужому місті. Оформила статус ВПО, влаштувалася на роботу, орендувала житло. Аж раптом на початку цього року не змогла розрахуватися за товар у крамниці — її рахунок у банку заарештували на вимогу виконавчої служби. Бо, як виявилося, на Вікторії “висить” борг — майже 57 тисяч гривень.
З’ясувалося, що в лютому цього року Вознесенівський районний суд Запоріжжя розглянув у порядку спрощеного позовного провадження — без виклику учасників — цивільну справу за позовом ТОВ “ФК ЕЙС” до Вікторії про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач, як зазначено в матеріалах справи, стверджував, що у жовтні 2023 року між відповідачкою та іншим ТОВ, “Манівео швидка фінансова допомога”, було укладено кредитний договір з використанням електронного підпису на суму 9700 гривень. У подальшому “Манівео” відступило колектору (за плату) належні йому права вимоги до боржника, а потім боргова справа переходила з рук в руки ще тричі.
Коли в липні 2025-го справа опинилася у ТОВ “ФК ЕЙС”, сума боргу зросла до понад 47 000 гривень, з яких 37 937 гривні — це заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. І ось на початку 2026 року кредитор попросив уже суд стягнути з відповідачки загалом майже 57 000 гривень, враховуючи судовий збір у розмірі 2422 гривні та гонорар на професійну правничу допомогу — 7000 гривень. Вікторія ж і гадки не мала, що вона — відповідачка у цій справі.
— Річ у тім, що ухвалу про відкриття провадження і судову повістку суд надіслав на електронну пошту, зазначену в позовній заяві, — розповідає Сергій Бізденежний, координатор Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у Запорізькій області. — Цю електронну скриньку, очевидно, створив ексчоловік Вікторії. Він же, судячи з усього, скористався КЕП (кваліфікованим електронним підписом) жінки, до якого мав доступ, та емітував віртуальну картку, на яку банк переказав кредитні гроші.
Після того як Вікторія звернулася за консультацією, я підготував заяву про перегляд заочного судового рішення. Її мотивував, зокрема, тим, що відповідачка не отримувала копії позовної заяви та не була належним чином повідомлена про судове засідання, отже була позбавлена права на участь у справі та захист. Також у заяві було зазначено, що розмір нарахованих відсотків у кілька разів перевищує суму отриманого кредиту. Тож заочне рішення скасували, арешт з рахунку зняли.
— Що було далі?
— Днями Вознесенівський райсуд переглянув своє попереднє рішення і задовольнив вимоги позивача лише частково, дійшовши висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки процентів за користування позикою з 16 листопада 2023-го по 31 липня 2024 року, тобто поза межами строку кредитування. Відтак зобов’язав жінку повернути позичальнику кредит (9700 гривень), 3573 гривні процентів за користування ним (з 16 жовтня по 15 листопада 2023 року). А також — частину судових витрат (742 гривні) і витрат на правову допомогу позивачеві (1951 гривню). Тобто загалом — майже 16 тисяч гривень. Звісно, сума менша, ніж попередньо вимагав кредитор, і все-таки...
Із приводу крадіжки електронного цифрового підпису Вікторія звернулася до правоохоронних органів. Утім кіберполіція наразі не відповіла про результат перевірки.
В ідеалі повідомлення про те, що на ім’я людини оформлено кредит, приходить у мобільний застосунок “Дія”. Але, наприклад, у Вікторії до нього доступу не було — жінка виїжджала з окупованої території з простим кнопковим телефоном (бо так безпечніше, на кордоні російські патрулі перевіряють листування в соцмережах) і досі його не змінила. Тож якщо ви припинили стосунки з колишніми чоловіком чи дружиною, а вони мають доступ до вашої цифрової інформації, то варто подбати про її захист. Найкраще — заблокувати (відкликати) старий кваліфікований електронний підпис.
