“Ситуація з державними фінансами близька до критичної”, — таку заяву зробив прем’єр-міністр Сергій Корецький. Якщо народні депутати вчасно не ухвалять законопроєктів, від яких залежить отримання міжнародної допомоги, Україна ризикує втратити значну частину з 29,5 мільярда доларів зовнішнього фінансування, наголосив він.
Водночас міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що Мінфін вимушено обмежує видатки. “Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа. Але така ймовірність є”, — зауважив він. Урядовець не відкидає монетарного фінансування бюджету, що може, за його словами, призвести до девальвації гривні, інфляції та інших негативних наслідків.
— Наскільки серйозна на сьогодні проблема з наповненням бюджету?
— Проблема більш ніж серйозна, — певен ексрадник президента з економічних питань Олег Устенко. — Ми сподівалися цього року на 51 мільярд доларів зовнішнього фінансування (це і кредитні, і грантові ресурси), а за вісім з половиною місяців отримали трохи менше ніж 20 мільярдів доларів. І не знаємо напевно, чи отримаємо ще 31 мільярд доларів до кінця року.
Тому треба негайно вирішувати, що робити. Я б рекомендував визначити пріоритетність наших видатків, а саме подивитися, які з них можна було б скасувати, які — перенести на наступний рік, а які — скоротити в цьому році. Головна група, яка залишиться, — це гарантовані соціальні видатки. Йдеться про зарплату вчителів, лікарів, держслужбовців та про пенсії. Якщо навіть після оптимізації видатків коштів на ці цілі не вистачатиме, то наростатиме заборгованість. Так, як це було наприкінці 90-х років, коли через брак живих грошей зарплату в державному секторі економіки виплачували лише на папері.
— До тривожних, я б навіть сказав, напівпанічних заяв про те, що закінчуються кошти в бюджеті й що скоро їх уже не буде навіть на соціальні виплати, треба ставитись з холодним розумом, — зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Такі заяви повторюються чи не кожні пів року від початку повномасштабного вторгнення. Вони орієнтовані на зовнішню аудиторію, передусім на наших міжнародних партнерів — аби вони спрощували бюрократичні процедури й пришвидшували надання Україні наступних траншів уже затвердженої допомоги.
Хай там як, але нині в нас немає настільки критичної ситуації з державним бюджетом, щоб говорити про його невиконання у захищених статтях, до яких належать соціальні виплати. Навіть на ті статті, які стосуються будівництва, капітального ремонту, реконструкції, гроші знаходяться.
— Які видатки, на ваш погляд, можна скасувати або перенести на майбутні періоди?
● О. Устенко:
— Тут може йтися про капітальні вкладення, якщо вони не стосуються чогось критично важливого з погляду безпеки й оборони. Наприклад, не має бути будівництва чи ремонту доріг, тротуарів, водогонів тощо. Тим паче якщо йдеться про прифронтові регіони. На час війни потрібно зменшити або взагалі припинити трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам на такі цілі. Так само можна обійтися без фінансування, для прикладу, програм підтримки садівництва, конярства чи видавництва української книги, хоч ці програми, безумовно, важливі.
— Як вважаєте, чи може в нашій ситуації дійти до того, що Нацбанк друкуватиме гроші?
● О. Устенко:
— Так, я бачу шалені ризики монетизації дефіциту державного бюджету, що насправді означає друк грошей. Це найгірший варіант, який може бути. Дуже не хотілося б, щоб до нього дійшло, щоб Україна повернулася до початку 90-х. Нагадаю, тоді в нас дефіцит держбюджету становив приблизно 40% ВВП (це вдвічі більше, ніж маємо нині) і його монетизували, тобто друкували гроші. Як наслідок, інфляція сягала 10 000%. Для порівняння, тепер вона становить 10%. У разі гіперінфляції викликів у нас буде значно більше.
● А. Новак:
— Думаю, до кінця року ми отримаємо обіцяні гроші від західних партнерів. Для цього потрібно, щоб народні обранці, передусім опозиційні, припинили займатися політиканством під час війни, а ухвалювали рішення, яких від нас очікують міжнародні донори. Сподіваюся, здоровий глузд політиків, які ставлять свої інтереси вище за державні, переможе.
