Найпомітніше зросла ціна на цеглу, бетон, арматуру та кабельно-провідникову продукцію. Якщо на початку 2025-го мішок цементу М-500 вагою 25 кілограмів коштував приблизно 140 — 160 гривень, то тепер середня ціна коливається у межах 200 гривень. Вартість бетону й залізобетонних конструкцій збільшилася на 10 — 18%, традиційної червоної або силікатної цегли — на 12 — 20%, а керамоблоку й газобетону — на 8 — 15%.
Це позначилося й на вартості квартир на первинному ринку, де ціни за перше півріччя цього року підстрибнули на 17,3% порівняно з аналогічним періодом 2025-го.
— Причин здорожчання будівельних матеріалів декілька, — зауважує Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів. — Найперше, зросли долар та євро. З огляду на те, що бракує працівників, їхні зарплати підвищуються. Порівняно з 2021 роком зарплата в галузі збільшилася у два-три рази. Через проблеми з електропостачанням взимку, коли для забезпечення роботи виробництва доводилося використовувати генератори, електроенергія замість 20 гривень за кіловат підприємствам обходилася у 52 — 53 гривні. Також вплинуло зростання вартості пального й розподілу електроенергії. А ще — підняття “Укрзалізницею” на 30% тарифів на перевезення. Виробники будматеріалів усе закладають у ціну своєї продукції. Вони ж не можуть працювати в мінус.
— А за яких умов будматеріали могли б подешевшати?
— У ситуацію мав би втрутитися уряд. Мова йде про вплив Кабміну на монополії, передовсім на залізницю та обленерго, щоб тарифи для галузі були зменшені. Тоді будматеріали можуть подешевшати. Українські виробники не зацікавлені у піднятті цін на свою продукцію. Адже на сьогодні по деяких позиціях польські, румунські, турецькі товари, не говорячи вже про китайські, дешевші. Наповнення ними українського ринку нині стримує проблема з логістикою через Чорне море та дороге постачання через Польщу. Коли ж ситуація зміниться на краще, то на наш ринок цементу й будівельних матеріалів вийде передовсім Туреччина, адже з цією країною ми підписали промисловий та митний безвіз. Якщо Україна виробляє за рік 10 — 11 мільйонів тонн цементу, то Туреччина — 100 мільйонів тонн. Везтимуть турки й бітум, який у нас не виробляється.
— Яких втрат зазнала галузь від ракетних ударів РФ?
— Приблизно 600 підприємств будівельної галузі було зруйновано. Зокрема, в Харкові не залишилося жодного вцілілого такого виробництва. Фактично ворог “зачистив” усю Лівобережну Україну від будіндустрії. Це дуже значні втрати.
— Чи може виникнути дефіцит будматеріалів?
— Попри ворожі атаки, галузь здатна повністю задовольнити потреби країни у будматеріалах. За винятком віконного скла, 100% якого надходить до нас із-за кордону. А дефіцит будматеріалів може бути лиш тоді, як закінчиться війна, почнеться відбудова й одномоментно на ринок вийде багато споживачів. Наразі українські виробники мають проблеми з експортом. Адже цього року вступили в дію загороджувальні мита Європейського Союзу, які торкнулися нашої металургії, цементної галузі тощо. Тому виробники роблять і робитимуть акцент на внутрішньому ринку.