За даними Центральної виборчої комісії, проєвропейська партія президентки Маї Санду “Дія і солідарність” (PAS) набрала 50,2% голосів, забезпечивши собі 55 мандатів із 101 у парламенті. Це означає, що PAS самостійно сформує монобільшість.
Друге місце посів “Патріотичний блок” соціалістів, комуністів і партії “Майбутнє Молдови” з результатом 24,17% (26 мандатів). Також до парламенту пройшли блок “Альтернатива”, євроскептична “Наша партія” і партія “Демократія вдома”. Ці вибори засвідчили одне: Молдова виграла битву за демократію. А от Кремль вкотре програв.
— “Дія і солідарність” готувалася до цих виборів заздалегідь, — каже Євген Магда, кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики. — Зокрема, було змінено виборче законодавство, витіснено з політики проросійського Ілана Шора, який нині переховується в Росії. А також — перекрито можливість лівими коштами фінансувати політичні сили. Це все й забезпечило перемогу PAS.
Несподіваним є проходження до парламенту партії “Демократія вдома” на чолі з Василем Костюком. Його публічно підтримав румунський політик Джордже Сіміон, якому заборонений в’їзд у Молдову через зазіхання на її територіальну цілісність. Варто чекати, що ця партія в парламенті закликатиме до об’єднання Молдови з Румунією.
— Партії Маї Санду вдалося заручитися підтримкою виборців, які до останку вагалися, за кого голосувати, — каже політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group Руслан Рохов. — PAS акцентувала на загрозах, які чекають на Молдову в разі перемоги проросійських сил. І це спрацювало. Громадянам, може, й не подобається партія влади PAS, але це не привід віддати країну Росії. Власне цей меседж знайшов відгук серед великої кількості виборців. Молдовани, йдучи на дільниці, розуміли, що йдуть голосувати не за PAS, а за те, щоб країна продовжила шлях в Європу, щоб Москва не втягнула Молдову у війну. Спікер парламенту Ігор Гросу вже після виборів підтвердив, що багато хто голосував не за партію, а за європейське майбутнє країни. Москва більше не зможе нав’язувати Кишиневу свою гру та диктувати умови. Ці вибори — стратегічна поразка Кремля, який назавжди втратив Молдову зі своєї орбіти впливу.
— Невже Кремль змириться з цією поразкою? “Патріотичний блок” під керівництвом колишнього президента Iгоря Додона погрожує акціями протесту.
● Є. Магда:
— Влаштовувати реальні акції протесту, як свідчить досвід України, потрібно в перші години після виборів. У Молдові ми цього не побачили. І передовсім тому, що в країні немає серед опозиції харизматичних лідерів. Це стосується і Додона, в якого харизма від’ємна. Мер Кишинева Іон Чебан, котрий з “Альтернативою” пройшов до парламенту, не наважиться підтримати протест Додона, бо це може загрожувати втратою мерства.
● Р. Рохов:
— Протести можливі, але лише для звітності перед Московою за витрачені російські мільйони на ці вибори. Щобільше, представник блоку “Альтернатива” Олександр Стояногло заявив, що демократія — це здатність визнати результат, якщо навіть він негативний. Це свідчить про те, що в Ігоря Додона та Ілона Шора немає союзників та потенціалу для протестів. Можна сказати, це дембельський акорд для Путіна в Молдові.
— А що дає Маї Санду наявність більшості у парламенті?
● Р. Рохов:
— Передовсім те, що швидко буде призначено новий уряд, обрано спікера. Немає потреби у проведенні консультацій та узгодженні з іншими політичними силами. Як президентка у парламентсько-президентській республіці, Санду збереже можливості впливу на ситуацію в країні.
— Що означає перемога PAS для України?
● Є. Магда:
— Думаю, що ЄС робитиме з Молдови success story, тобто історію успіху. Об’єктивно Кишинів краще готовий до вступу в євроспілку, аніж наша країна. Тож цілком реальне роз’єднання євроінтеграційних треків України і Молдови. Це може дещо погіршити наші відносини.
● Р. Рохов:
— Для України важливо було зберегти у безпеці 1222 кілометри кордону з Молдовою. Бо в разі перемоги проросійських сил нам довелося б концентрувати там війська. А це б ослабило фронт.
