“Якщо через два тижні не буде прогресу в переговорах щодо закінчення війни, я ухвалю дуже важливе рішення — будуть масштабні санкції або мита проти Росії”, — таку заяву американський президент зробив ще місяць тому. Але досі жодних обмежень проти країни-агресорки не запроваджено. Ба більше, Дональд Трамп розстеляє перед “дорогим другом Путіним” червону доріжку і чи не кожну телефонну розмову з ним називає хорошою. А резонансну подію, коли російські дрони перетнули кордон Польщі, вважає можливою помилкою.
Не оминає увагою господар Овального кабінету і самопроголошеного президента Білорусі. Через свого представника він передав Лукашенкові у подарунок запонки із зображенням Білого дому та лист-привітання з нагоди дня народження. І зробив ще один сюрприз диктаторові — скасував санкції проти білоруської компанії “Белавіа”.
— Елементи умиротворення у поведінці Трампа щодо Путіна є, — певен політолог Володимир Фесенко. — Він тут не перший серед західних політиків, які намагаються використовувати таку політику. Це вже було і перед Другою світовою війною, і навіть за останні десять років російсько-української війни. Маю на увазі Мінські угоди, коли європейські політики намагалися домовитися з Путіним.
Але тут є ще бізнесовий і геополітичний розрахунок. Трампа цікавлять російські природні ресурси. До речі, з Білоруссю схожа ситуація. З одного боку, через Білорусь відкривається така собі щілина для відносин з РФ. З другого — Трампа цікавлять білоруські добрива, зокрема калій. Водночас американський президент вважає, що коли він домовиться з Путіним, то Росія може відійти від Китаю і більше співпрацювати зі США. Це навряд чи вдасться, але такі наміри є. Трамп не мислить раціонально. Для нього бізнесові інтереси на першому плані, решта — безпека, геополітика — на другому.
— Виглядає на те, що президент США як мінімум зацікавлений у тому, щоб вести діалог із Путіним та ділити великі фінансові ресурси. Він готовий на чимало що заплющити очі, тільки б мати у цьому форматі зиск, — вважає політичний експерт Ярослав Макітра. — Трамп сподівається, що Путін адекватний і що з ним можна про щось домовитися. Бо якщо запровадити проти Росії жорсткіші санкції, надати Україні більше зброї, це підвищить градус військової ескалації, а Трамп цієї ескалації уникає. Є і значно екстравагантніші пояснення поведінки американського президента. Зокрема, президент Португалії, і не лише він, вважає, що Трамп свідомо підіграє Росії.
Хай там як, але на нинішньому етапі президент США робить усе можливе для того, щоб не притягати Путіна до відповідальності за зрив мирних переговорів. І це суперечить позиції його Республіканської партії. Навіть Джонсон, спікер Палати представників, відверто заявляє, що треба запроваджувати санкції проти РФ, не кажучи вже про цілу групу радикальніших республіканців.
— Дональд Трамп пообіцяв закінчити російськоукраїнську війну. Чи зможе він це зробити?
— Якщо Трамп поводитиметься так і надалі, то йому не вдасться закінчити цю війну, — каже директор Інституту соціально-політичного проєктування “Діалог” Андрій Миселюк. — Тому що одна річ — казати, що ти миротворець хоч куди і вирішуєш конфлікти один за одним. А зовсім інша — коли треба підтягувати усі ресурси і чинити тиск разом з Європою на Росію. Доки Трамп та Європа не тиснутимуть на Путіна так, як вони це можуть робити, доти результату не буде. Трамп постійно намагається показати, що він продовжує лінію Рональда Рейгана, але насправді це не так. Якби радянські вертольоти перетнули кордон із Західною Німеччиною, то Рейган не сидів би склавши руки і не казав, що, можливо, це помилка.
● Я. Макітра:
— Дональд Трамп не може завершити війну. Це ілюзія, вигадана ним самим. Війну можуть завершити Збройні сили України. Війну може завершити Росія, якщо вона зупиниться і змушена буде відступати, Або, за гіршим сценарієм, війна може закінчитися, якщо Україні доведеться іти на якісь невигідні умови, власне кажучи, на капітуляцію. Усе нині вирішується на лінії фронту.
● В. Фесенко:
— За пів року президентства Дональд Трамп чотири рази змінював свій підхід до того, як завершити російсько-українську війну. Це свідчення того, що він не має чітких уявлень у багатьох політичних питаннях, дуже актуальних для самих Сполучених Штатів і надто для нас.
Попри все, шанс на завершення війни завдяки Трампу є. Чому? Тому що Трамп очолює найпотужнішу країну світу. А Путін може дослухатися до позиції лише двох державних діячів у світі — Сі Цзіньпіна (не схоже, що той хоче завершення війни в Україні) і Дональда Трампа. Очевидно, що для Путіна Трамп важливий. У серпні, коли був високий ризик, що президент США вдасться до тиску на Росію і запровадить жорсткі санкції, Путін це відчув і почав гру на випередження — запропонував Трампові особисту зустріч, а далі знов спробував маніпулювати ним.
Путін розуміє, що з Трампом можна домовитись. Але для того, щоби домовитись, треба йти на якісь компроміси. Трамп вважає, що спочатку має бути завершення війни в Україні, а потім домовленість із Путіним. Саме тому є шанс на те, що очільник Кремля піде на певні компроміси щодо завершення війни. Однак можна з високою імовірністю сказати: якщо це і станеться, то не в найближчій перспективі. На сьогодні Путін для себе знайшов специфічний баланс у цьому питанні: він і війну провадить проти України, і з Трампом веде переговори. Доки Трамп на це заплющуватиме очі, доти така ситуація зберігатиметься. Якщо ж Трампові урветься терпець і він почне реально тиснути, тоді, можливо, з’явиться шанс на припинення війни. Але для цього повинна бути ще одна важлива річ — ми маємо стримати російську навалу. Бо Путін, доки відчуватиме, що може виграти цю війну, не зупиниться.
