Попри прогрес, ми досі залишаємося у групі економічно невільних держав. У звіті зазначено, що на результат вплинула повномасштабна війна: зросла роль держави в економіці, ускладнилося регуляторне середовище та звузилася міжнародна торгівля.
Найвільнішими економіками світу дослідники визнали Гонконг, Сінгапур, Нову Зеландію, Швейцарію та США. А найгірші показники економічної свободи мають Венесуела, Зімбабве, Судан, Алжир та Іран.
— За якими критеріями визначають рівень економічних свобод? — питаємо у кандидата економічних наук Олександра Хмелевського.
— Укладачі рейтингу оцінюють країни за п’ятьма критеріями. Це — розмір уряду, тобто його масштаби; правова система та захист права власності; доступ до фінансування, свобода міжнародної торгівлі; регулювання ринку праці та бізнесу. До розділу “розмір уряду” входять витрати виконавчої гілки влади, державні інвестиції, ставки податків та частка держави в активах. За цим показником Україна посіла 128 місце. Звісно, під час війни витрати уряду, зокрема на оборону країни, істотно зросли. Щодо державних інвестицій, то вони незначні, як і частка держави в активах. Ставки податків помірні й перебувають на середньому рівні у світі. Тож місце України за цим показником, як на мене, занижене.
У розділі “правова система та право власності” оцінюють незалежність судової влади, неупередженість суддів, захист права власності, законодавство щодо нерухомого майна тощо. Тут Україна посіла доволі високе місце — 108-ме.
Розділ “доступ до фінансування” присвячений грошам. У ньому йдеться про зростання грошової маси, інфляцію за останній рік, банківські рахунки в іноземній валюті. Важко зрозуміти, який стосунок зростання грошової маси чи інфляція мають до економічної свободи. Ці явища відбуваються як у вільних країнах, так і у невільних. Щодо валютних операцій, то Україна справді має обмеження, які стримують відплив валюти з країни та забезпечують стабілізацію курсу гривні. Особливо актуальні такі обмеження під час війни. За цим показником Україна посіла 143 місце, хоч валютні обмеження застосовують у більшості держав світу.
— А як визначають рівень “свободи міжнародної торгівлі” і “регулювання ринку праці та бізнесу”?
— Оцінюючи “свободу міжнародної торгівлі”, до уваги беруть доходи від торгових податків, ставки митних тарифів, витрати на імпорт, обмінний курс чорного ринку, фінансову відкритість, можливість відвідування країни іноземцями, захист іноземних активів. Україна відкрила свій ринок для імпорту з багатьох держав світу, з переважної частини імпорту мита не стягують, чорного ринку обміну валют немає. Так само немає перешкод для іноземних інвестицій та відвідування країни іноземцями. Є певні обмеження щодо виведення капіталу, але знову-таки їх запроваджують задля стабільності валютного курсу. Україна посідає за цим критерієм лише 132 місце, що явно незаслужено.
Та й за п’ятим розділом — “регулювання” — оцінка мала б бути вищою. Тут беруть до уваги структуру власності банків, кредитування приватного сектору, регулювання ринку праці та мінімальну зарплату, правила найму та звільнення працівників, регулювання робочого часу, податкове законодавство, відкритість ринку тощо. За більшістю з цих критеріїв Україна є досить сильною. А нам відвели лише 150 місце. Не може Україна за цими показниками бути гіршою від Таджикистану чи Зімбабве, як вказано у звіті.
— Які ще висновки дослідників, можливо, викликають сумнів?
— Рейтинг, хоч і був укладений цьогоріч, базується на даних 2023-го. Відтоді багато що змінилося у світі. Наприклад, у дослідженні не враховано тарифної політики адміністрації Трампа, яка триває у 2025 році й погіршує стан економічної свободи. Попри це, Інститут Фрайзера вважає США однією з найвільніших економік світу.
На мій погляд, Україна несправедливо опинилася у групі країн з найменшою економічною свободою поряд з Росією, Сирією, Іраном, Іраком, Пакистаном та низкою африканських країн. Незважаючи на війну, в нас рівень економічної свободи значно вищий, ніж у сусідній Білорусі (яку автори рейтингу поставили на 122 місце) і в сусідній Молдові, яка перебуває на 85 сходинці, чи Нікарагуа, що на 92 щаблі. І навряд чи рівень економічної свободи в Україні поступається рівню економічної свободи Вірменії, яка на 39 місці у рейтингу.
