Олексій народився у прикарпатському місті Коломия. Здобув фах фармацевта. Воював в АТО, а коли почалася велика війна і йому прийшла повістка, без вагань вдруге став на захист Батьківщини.
“Із 7 класу син захопився хімією. А в 11-му сказав, що хоче бути лікарем, — розповідає батько воїна Микола Якобуца. — Для нас це було очікувано. Бо Олексій з дитинства був добрим і співчутливим. Але у військову медичну академію син не вступив. І щоби не втрачати рік, став студентом Коломийського медичного коледжу. Обрав спеціальність “Фармація” і залюбки вивчав лікувальні властивості карпатських трав”.
Повернувшись зі строкової служби, Олексій Якобуца працював в обласному центрі за фахом. Там і зустрів свою майбутню дружину Віталію. Молоді люди зустрічалися рік і зрештою одружилися. У шлюбі виховували двійко дітей — сина Миколу й доньку Яну. “Знала Олексія з 2012 року. І можу запевнити, що родина була для нього на першому місці, — згадує колега по роботі Оксана Дрогомирецька. — Він обожнював дружину й дітей. Про свою донечку говорив не інакше, як принцеса Яна Олексіївна”. За її словами Оксани, так склалося, що певний час Олексій не працював за фахом. А трудився у поштовій сфері, де пройшов шлях від вантажника до завідувача відділення. “Він був дуже ретельним, відповідальним, стриманим. І мав гострий розум. Багато розрахунків та логістичних завдань вирішував за декілька хвилин”, — додає пані Оксана.
У 2015 — 2016 роках Олексій Якобуца служив інструктором у зоні АТО. Навчав майбутніх воїнів працювати на самохідній артилерійській установці. А в перші дні повномасштабного вторгнення досвідчений боєць знову долучився до війська. 13 березня 2022-го, коли російська армія завдала ракетних ударів по Яворівському полігону, якраз там і перебував. За офіційними даними, того дня загинуло понад 60 бійців. Олексія лихо оминуло. “У липні син у складі 7-го прикордонного загону ДПСУ вирушив на фронт, — зауважує Микола Якобуца. — Пройшов запеклі бої на Донеччині, Харківщині. Був нагороджений відзнакою президента “За оборону України”, медаллю “За військову службу Україні”. У 2023 році син місяць навчався у Великій Британії”.
Олексій Якобуца був на фронті й парамедиком. Із собою завжди носив добре укомплектовану аптечку. Вже після його загибелі рідні дізналися, що воїн врятував життя десяткам побратимів.
“Але, на жаль, своє зберегти не зумів, — із сумом каже батько. — Це сталось 1 листопада минулого року в місті Білогорівка, що на Луганщині. Синова група отримала завдання “зачистити” певну територію від ворожих ДРГ. Аж раптом налетів російський дрон. Олексій кинувся рятувати пораненого побратима. Пролунав другий вибух... Обидвоє загинули”.
В останню путь воїна провели в рідному місті. Посмертно прикарпатцеві присвоїли звання старшого сержанта. Нещодавно на фасаді медичного коледжу, де навчався Олексій Якобуца, відкрили пам’ятну дошку на його честь.
