Цьогоріч шестилітній Андрійко Вірний із Рожища наколядував 15 300 гривень. Святкові донати підуть на дрони-перехоплювачі для бійців. Тато маленького волинянина, військовий, неабияк гордиться та підтримує сина. А допомагає волонтерити мама.
“Я — професійна скрипалька, працювала раніше у філармонії, музичній школі. Наразі перебуваю у декретній відпустці. Андрійко виріс у творчій родині: його бабуся грала на акордеоні, дідусь та дядько володіли різними музичними інструментами. Вочевидь, любов до музики передалася генами, — розповідає з усмішкою мама хлопчика Наталія Вірна. — Ще зовсім малесеньким, слухаючи “Пори року: Літо” Антоніо Вівальді, синочок рухався у такт, мав чудове почуття ритму, як на свій вік. У садочку Андрійко дуже гарно співав, ми продовжили розвивати його талант. Півтора року син ходить на вокал. А колядувати, щоби допомогти воїнам, почали раніше, коли синові було три роки”.
У перший рік, додає співрозмовниця, ходили до односельчан із колядкою Ірини Федишин “Україна колядує”. “Не пам’ятаю, яку суму тоді зібрали, але віддали її мешканцю Рожища, який боронив країну, на тепловізор, — продовжує жінка. — Минулого року я акомпанувала Андрійкові на скрипці під час колядування. А він грав на маракасах. Вдалось зібрати 18 100 гривень, кошти передали на автомобіль для нашого односельця-військового”.
Щоразу репертуар маленького музиканта збільшується. Перед тим, як йти колядувати, він повторює із мамою тексти. Андрійко добре знає такі колядки, як “Добрий вечір тобі, пане господарю”, “Нічка та ясная”, “Хай Ісус, мале дитя” та інші. З собою бере новорічний чобіток із фетру, портативну колонку та музичний інструмент із дзвіночками.
“Ходили до сусідів, друзів, знайомих. Також відеозаписи колядок у виконанні сина виклала у соцмережі, де організувала збір для військових. Люди давали кошти особисто й надсилали донати. В результаті нам вдалось зібрати 15 300 гривень. Ми вже все перерахували у благодійний фонд “Спільнота Стерненка” на дрони-перехоплювачі, — зауважує Наталія Вірна. — Синочок дуже пишається, що своїм талантом і працею може наближати нашу перемогу. Якби й інші так робили, то бійцям було б значно легше закривати збори”.
Андрій Вірний навчається у першому класі. Крім музики, захоплюється спортом — відвідує секцію з тхеквондо. “Цей гурток веде переселенець із Сум. Нещодавно він проводив змагання з благодійною метою — щоб зібрати кошти товаришу-тренеру, який нині на війні. То Андрійко посів друге місце, — каже мама. — Він дуже мудрий і добрий хлопчик. Ніколи не просив: “Давай за зібрані кошти щось мені купимо”. Переживає найперше за воїнів. Ми з чоловіком дуже пишаємось сином”.
