“Ця гаряча страва, основою якої є оселедцевий розсіл, котрий у громаді називають “ляк”, має характерний кисло-солоний смак. Часто її готували в періоди різдвяного і великоднього постів, а також подавали на Святвечір як одну із дванадцяти страв, — розповідає Наталія Грабарчук, провідна методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини Волинського науково-методичного центру культури. — Щоправда, нинішні господині нерідко варять ляк з оселедця, а не із розсолу. Жартують, що це багатший варіант”.
За словами співрозмовниці, готувати страву неважко. Для цього знадобиться вісім картоплин, один оселедець разом із розсолом, цибулина, невелика морквина, 0,5 склянки олії й стільки ж води, дрібка пшеничного борошна, лавровий лист, спеції до смаку, зелень. “На дно змащеної олією каструлі (чи іншої ємності) викладаємо інгредієнти шарами: спочатку сиру картоплю, нарізану кружальцями, зверху — шматочки оселедця з розсолом, подрібнену цибулю, натерту моркву. Кожен шар злегка посипати борошном, посолити, поперчити, полити олією та невеликою кількістю гарячої кип’яченої води. І так повторити два-три рази, — зауважує Наталія Грабарчук. — Також варто додати лавровий лист, улюблені спеції, зелень, зокрема кріп. Тушкуємо страву на невеликому вогні. За консистенцією вона виходить, як густа юшка. Подаємо гарячою зі скибочкою запашного хліба”.
