Стан 72-річного Михайла Неїжмаки з Нового Роздолу, що на Львівщині, раптово погіршився — пришвидшився пульс, з’явилася задишка. Коли карета “швидкої” привезла пацієнта до лікарні, він був у критичному стані. Медики діагностували гострий інфаркт міокарда. А після операції в пенсіонера розвинувся ще один інфаркт — кишківника.
— Інфаркт міокарда (серця) може супроваджуватись різними симптомами, не лише задишкою чи пришвидшеним серцебиттям. До прикладу, біль може віддавати в щелепу, руку чи епігастрій — центральну частину живота, — розповідає Василь Войтович, завідувач відділення інтервенційної радіології і кардіології, реперфузійної терапії і нейроендоваскулярної хірургії Лікарні святого Луки (Перше ТМО Львова). — Переважно інфаркти стаються у віці від 60 років, але останнім часом вони помолодшали — нерідко до нас потрапляють пацієнти і після 30-ти.
Причиною інфаркту міокарда є атеросклероз, що розвивається на фоні спадкової схильності, неправильного харчування (при наявності в раціоні великої кількості жирних та смажених страв), підвищеного рівня холестерину, куріння, надмірної ваги, гіпертонічної хвороби. Тоді на стінці судини утворюється бляшка, яка з часом збільшується й перекриває її.
У пана Михайла сталося критичне звуження передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії — просвіт судини, яка живить серце, був закритий на 99%. Під час мініінвазивної операції, через невеликий прокол у руці, я ввів балон, роздув закупорену судину і встановив у тій ділянці стент довжиною близько 20 міліметрів. Завдяки цьому було відновлено прохідність судини, а відтак і кровопостачання.
— Все було добре. Та ввечері у пацієнта з’явився різкий біль у животі. Провели комп’ютерну томографію з контрастуванням органів черевної порожнини і встановили, що розвинулась гостра мезентеріальна ішемія. Іншими словами — інфаркт кишківника, — додає Станіслав Хомин, судинний хірург Лікарні святого Луки.
— Чому це сталось? I в яких ще органах може розвинутись інфаркт?
● С. Хомин:
— У нашому випадку на фоні аритмії в просвіті серця утворився тромбоембол. Згодом він починає рухатись по аорті (найбільша судина) і може потрапити в будь-яку частину організму, приміром, у печінку, нирку, селезінку, кишківник — тоді виникає сильний різкий біль. Якщо тромбоембол потрапляє в судину нижньої чи верхньої кінцівки, крім болю, виникає відчуття затерпання, зниження або втрата чутливості та можливості активних рухів. А в разі потрапляння в головний мозок спричиняє інсульт. У кожному разі йдеться про розвиток інфаркту, що супроводжується порушенням кровопостачання і загрожує відмиранням органа. А кишківник — дуже чутливий до такого стану, вже за кілька годин відбувається некроз (відмирання тканин), що призводить до смерті хворого. У нашого пацієнта тромбоембол перекрив верхню брижову артерію — основну судину, яка живить увесь кишківник. Діяти треба було негайно.
Під час відкритої операції ми виділили з товщі брижі кишківника судину і за допомогою хірургічного зонда видалили тромбоембол. Тоді зшили судину, кровопостачання кишківника поновилося, і він одразу повернувся до життєздатного стану — став рожевим, почав скорочуватись. Операція пройшла успішно. Зауважу, що пацієнтам, які перенесли інфаркт, довічно призначають препарати проти аритмії та для розрідження крові.