“Наше село — невелике, налічує близько 1600 жителів, — розповідає учасник спільноти “Вітки єдності” Михайло Гладун. — Попри це, ще від 2014 року підтримуємо ЗСУ. Не спиняємося й нині. Лише уявіть собі, що від грудня 2023-го витвичани сплели і передали на фронт 7 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. Щоб прискорити процес виробництва, ми зробили спеціальний верстат для нарізання тканини і напівавтоматичну раму. Матеріалом для сіток спочатку служили старий одяг, залишки тканини, а тепер це легкий, але міцний спанбонд (матеріал із надтонких полімерних волокон. — Авт.). До речі, нашими сітками послуговувалися бійці під час Курської операції, накривали ними техніку. Згодом хлопці, які приїжджали у відпустку, навідувалися у спільноту і дякували за такий захист”.
Із Витвиці відправляють на фронт і консервацію, засоби гігієни, власноруч виготовлені окопні свічки з шишками. Останні кладуть у банки замість традиційного картону й заливають парафіном. До виготовлення свічок долучилися школярі. Коштами волонтерам допомагають вихідці із села, які працюють за кордоном. Також у місцевих магазинах є спеціальні скриньки на пожертви.
У липні минулого року Михайло Гладун взявся складати безпілотники. За фахом він інженер-електроенергетик та добре розуміється на радіотехніці. Каже: 70% деталей до дронів — українські. Лише кілька деталей комплектації майстер замовляє з-за кордону. Кожен безпілотник попередньо тестує, піднімаючи в небо, щоб переконатися в його справності й надійності. Волонтер уже зібрав і відправив воїнам понад 50 дронів. За відгуками військових, безпілотники з Витвиці вразили не одну ворожу вантажівку.
У цих дронів є своя цікавинка: у регулятор оберту двигунів “зашито” українську мелодію. “Коли дрон починає працювати, можна почути, наприклад, “Ой у лузі червона калина”, — зауважує волонтер.
