Садячи навесні картоплю, кожен господар і господиня розраховують зібрати гарний врожай восени. Та всі сподівання може звести нанівець такий поширений шкідник, як дротяник.
“Це личинки жука-ковалика, що мають довжину два-три сантиметри. Зовні вони схожі на відрізок жовтого дроту, звідси й назва, — розповідає доктор сільськогосподарських наук, професор Зеновій Сич. — Дротяник живе зазвичай у легких, пухких грунтах і може пошкоджувати не тільки картоплю, а й буряки, зернові, цибулю, тюльпани. Найбільше він полюбляє м’ясисті, соковиті частини рослин”.
За словами співрозмовника, боротися з цим шкідником доволі важко. “Інколи без “хімії” годі обійтись (особливо, якщо перед картоплею на ділянці росла люцерна, конюшина чи зернові, де дротяники активно розмножуються. — Авт.). Є спеціальні отрутохімікати, якими варто протруїти бульби перед садінням, — зауважує фахівець. — Важлива й правильна сівозміна. Раджу обирати рослини, які не уражаються дротяниками. Це горох, квасоля, гірчиця, льон, гречка, ріпак або люпин. Натуральні мінеральні добрива також стануть у пригоді. Навесні ділянку можна обробити кам’яним борошном з розрахунку 5 кілограмів на 50 квадратних метрів. Ультратонке кам’яне борошно забиває дихальні шляхи цих шкідників, відтак вони гинуть”.
А от Надія Бовкун, досвідчена городниця з Білої Церкви, запевняє: найкраще з дротяником дають собі раду гірчиця і попіл. “Перша не тільки відлякує шкідника, а й збагачує грунт поживними речовинами — азотом, фосфором. Сію гірчицю після того, як викопаю картоплю. І, повірте, на моїй ділянці дротяника нема, — зауважує співрозмовниця. — Коли картоплі небагато, як-от у мене (4 сотки), то легенько притрушую кожну картоплину в рядку попелом. Личинки дротяника теж його не люблять. І знову ж таки, попіл — це хороше добриво, особливо для кислих грунтів. Підживлюю ним свою картоплю щороку і маю гарний врожай”.
До речі, для боротьби з дротяником деякі господарі також використовують вапно і яєчну шкаралупу.
