Батьки відвезли 10-літнього Тараса до лікарні в Радивилові. Тамтешні медики провели обстеження, виявили розрив печінки й внутрішню кровотечу і викликали для пацієнта реанімаційну бригаду з Рівного. Після стабілізації стану й переливання донорської крові хлопчика транспортували до Львова.
— Дуже багато дітей і дорослих зазнають травм печінки. Зокрема, під час їзди на мотоциклах, скутерах, велосипедах, якщо стається ДТП чи людина падає й зазнає удару в живіт. Крім того, до таких важких наслідків може призвести падіння з висоти. Важливе при тім “золоте правило” 30 хвилин — за цей час доправити потерпілого до найближчої лікарні. Адже йдеться про орган з великим кровопостачанням, його ушкодження призводить до масивної внутрішньої кровотечі, — пояснює Олександр Калінчук, медичний директор Дитячої лікарні святого Миколая (Перше ТМО Львова).
Тарас зазнав травматичного розриву печінки 5 (найвищого) ступеня — цей орган розірвався навпіл. Зазвичай при таких травмах потерпілі непритомніють. Але хлопчик ще зміг прийти додому, мама побачила, що він блідне, на шкірі з’являється холодний липкий піт. Відтак батьки негайно привезли дитину до місцевої лікарні, медики якої спрацювали дуже професійно — виявили розрив печінки й виконали так званий Damage control (контроль ушкоджень) — тимчасово зупинили кровотечу, аби встигнути доставити пацієнта до профільного закладу.
До нас Тарас потрапив у дуже важкому стані — із критичною крововтратою, геморагічним шоком, хоч перед тим йому провели масивну гемотрансфузію (переливання крові). Загалом пацієнт втратив сумарно шість літрів власної й донорської крові, тоді як в організмі 10-річної дитини міститься до трьох літрів крові.
Після швидкої діагностики ми одразу ж почали оперативне втручання, яке розділили на два етапи. Спершу зробили розріз в грудній клітці й провели так зване реанімаційне перетискання аорти в ділянці серця, щоби зупинити кровотік у всіх судинах черевної порожнини (повністю її знекровити) і мати змогу виявити розірвані судини печінки. Джерелом кровотечі була розірвана ліва гілка портальної вени, якою в печінку надходить близько 70% крові. На другому етапі ми провели реконструкцію цієї гілки. Для цього довелось печінку знову розділяти навпіл по тимчасових швах, які наклали хірурги в Радивилові. Потім ми зашили судину й повторно з’єднали печінку. Операція пройшла добре. Але приблизно через тиждень у маленького пацієнта розвинулось ускладнення — шлунково-кишкова кровотеча.
— Чому це сталося?
— Внаслідок травми частина ушкоджених тканин печінки загинула, утворилась порожнина, в яку згодом почала просочуватись рідина й частки крові з дрібних судин. Відтак у жовчевих шляхах утворилась гемобілома. Простіше кажучи, судинка з’єдналась з жовчевими шляхами, тож кров, яка мала би фільтруватись у печінці, потрапляла безпосередньо в ці шляхи. Тож лікарі ендоваскулярно (через прокол в артерії) зайшли катетером, виявили джерело кровотечі й встановили пломбу — перекрили судину. Як показав контрольний огляд, тепер життя й здоров’я хлопчика поза загрозою.
