У прохолодну пору зростає ризик підхопити ентеровіруси. Вони відомі своєю стійкістю у зовнішньому середовищі: витримують низькі температури, тривалий час зберігаються у воді й харчових продуктах.
— Прояви ентеровірусного зараження можуть бути дуже різними — від легкого нездужання до вкрай небезпечних станів. Усе залежить від того, який вірусний серотип уразив людину, — пояснює лікарка-епідеміологиня Ольга Чудінова. — А починається усе, як правило, з різкого підвищення температури, болю голови, в горлі (катаральна форма інфекції), іноді нудоти, блювання, діареї (при кишковій формі) тощо. Специфічна ознака, яка може свідчити саме про ентеровірус, — це червоні цятки на долонях, ступнях, сідниці та в роті (ентеровірусна екзантема), почервоніння очей (ентеровірусний кон’юнктивіт). Тож це не алергія, як помилково думають деякі хворі або батьки хворих дітей.
У більшості випадків активна фаза хвороби минає за 5 — 7 днів. Але може ускладнюватися ентеровірусною ангіною з болючими виразками у ротовій порожнині, запаленням головного мозку, легенів, серця. Вірус часто уражає маленьких дітей, у них на тлі високої температури і зневоднення можуть початися судоми. Прояви хвороби залежать і від стану імунної системи.
— Яке лікування ефективне при ентеровірусній інфекції?
— Специфічного лікування немає. Допомагає рясне пиття (потрібне для профілактики зневоднення), протигарячкові засоби при високій температурі, сорбенти при діареї, знеболювальні та антисептичні засоби для горла, інші симптоматичні ліки. Якщо хворіє дитина, важливо не допустити розшкробування висипу, щоб не доєдналася бактеріальна інфекція. У важких випадках потрібна допомога в умовах стаціонару.
— Як захиститися від цієї інфекції?
— Ентеровірус передається через немиті руки, забруднену воду чи їжу, а також повітряно-крапельним шляхом (при кашлі, чханні). Збудник розмножується переважно у кишківнику, згодом поширюється з плином крові по всьому організму. Тож уберегтися від інфекції можна, дбаючи про гігієну, уникаючи місць скупчення людей. Характерним місцем поширення ентеровірусів є закриті “зимові” басейни. Досить там опинитися бодай одному носієві — і заразитися ризикують усі відвідувачі. Людина, інфікована ентеровірусом, максимально заразна протягом першого тижня хвороби, коли виділення з дихальних шляхів сягає піку.
Тепер, коли ризик набратися ентеровірусу, як, зрештою, й інших респіраторних інфекцій, дуже високий, не варто возити малят у громадському транспорті, відвідувати разом з ними торговельні й розважальні центри. Якщо хтось у родині занедужав, йому треба уникати контактів з найменшими дітьми, адже вони, повторюю, дуже вразливі перед інфекцією. Особливо обережними слід бути і жінкам при надії. Якщо ентеровірус вражає майбутню маму в другому-третьому семестрі вагітності, зростає ризик викидня.
