Вони “запускали” людей у космос, створювали технології майбутнього і робили унікальні відкриття. Та часто всі лаври діставалися комусь іншому.
БАТЬКО ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ
Те, що нині рятує сотні життів щодня, тоді здавалося фантастикою. Але українець Юрій Вороний — хірург, доктор медичних наук і професор — першим наважився пересадити людині нирку.
“3 квітня 1933 року він виконав клінічну пересадку нирки від посмертного донора в лікарні Харкова, — розповідає Сергій Стіренко, проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського, доктор технічних наук, професор. — Звіт про цю операцію опублікували в італійському журналі Minerva Chirurgica. Там зазначалося, що нирка “включилася” у кровообіг та запрацювала самостійно. Саме так уперше в історії відбулося пересадження цілого органа людині. Щоправда, пацієнтка прожила після операції лише 48 годин. Та, попри це, Юрій Вороний зміг довести саму можливість трансплантації. І час підтвердив його правоту”.
ТВОРЦІ КОСМІЧНОЇ ЕРИ
Сергій Корольов ще з дитинства захоплювався авіацією, а юнаком уже сам створював планери та літальні апарати. “Він — один із засновників практичної космонавтики, — каже Сергій Стіренко. — Під керівництвом Корольова запустили першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, а згодом відбувся і перший політ людини в космос — Юрія Гагаріна. У 1965 році Олексій Леонов уперше в історії вийшов у відкритий космос — і це також стало можливим завдяки роботі Корольова”.
Росіяни й досі часто називають Корольова “русским учёным”, хоча конструктор народився у Житомирі та навчався у Київській політехніці.
Серед тих, хто наближав людство до космосу, був і уродженець Полтави Юрій Кондратюк (справжнє ім’я — Олександр Шаргей). Рятуючись від репресій, вчений узяв чуже ім’я, під яким і увійшов в історію науки. “Ще у 1916 році він розрахував оптимальну траєкторію польоту на Місяць, — продовжує Сергій Стіренко. — Саме цю схему згодом використали американці у місячній програмі “Аполлон”. Вона увійшла в історію як “траса Кондратюка”.
ТОЙ, ХТО ЗВОРУШИВ НЕБО
Сьогодні важко уявити світ без винаходів ще одного генія — уродженця Києва Ігоря Сікорського. “Після революції 1917 року Сікорський був змушений виїхати за кордон через загрозу переслідування, — мовить далі Сергій Стіренко. — У США вже в 1923 році він заснував власну компанію. Його літаки швидко стали популярними, а летючі човни могли сідати просто на воду. Справжньою легендою стала чотиримоторна амфібія S-40. Згодом конструктор повернувся до своєї давньої мрії — створення гвинтокрила. У 1939 році він особисто випробував експериментальний вертоліт VS-300, а вже у 1942 році армія США взяла на озброєння його гелікоптер XR-4”.
ВІН ВИПЕРЕДИВ БРАТІВ ЛЮМ’ЄРІВ
Наприкінці ХІХ століття кіно було справжнім дивом. Мало хто знає, але одним із перших його творців був Йосип Тимченко. “Український механік-самоук створив кіноапарат, який міг показувати рухоме зображення на екрані, — розповідає Сергій Стіренко. — Разом із фізиком Миколою Любимовим він розробив спеціальний механізм “равлик”, що давав змогу швидко змінювати кадри”.
У листопаді 1893 року в одеському готелі “Франція” Тимченко вперше публічно показав два фільми, зняті на місцевому іподромі, — “Вершник” та “Метальник списа”. А вже у січні 1894-го винахідник демонстрував свій апарат на з’їзді природознавців та лікарів.
“Йосип Тимченко випередив братів Люм’єрів — французьких винахідників, яких вважають творцями кінематографа, — на два роки. Але апарат Тимченка не запатентували, тому світова першість дісталася французам”, — зауважує Сергій Ігорьович.
МАТЕМАТИК, БЕЗ ЯКОГО НЕ БУЛО Б СМАРТФОНА
Ще одним генієм української науки був математик Михайло Кравчук. “Він створив унікальну математичну систему, відому у світі як “многочлени Кравчука”, — зауважує професор. — Сьогодні саме ці математичні формули використовують у цифровій обробці зображень, розпізнаванні облич, кодуванні, криптографії та навіть у роботі смартфонів”.
Науковими працями українця користувався й Джон Вінсент Атанасов — творець першого у світі електронного цифрового комп’ютера.
“БІЛИЙ ЦІЛИТЕЛЬ” І РОЗРОБНИК РЕНТГЕНІВСЬКИХ ЛАМП
Одесит Володимир Хавкін врятував мільйони життів, розробивши перші вакцини проти холери та чуми. Спершу вчений випробував їх на собі, а згодом його відкриття допомогли зупиняти смертельні епідемії у світі. В Індії, де вони забирали мільйони життів, Хавкіна називали “білим цілителем”.
Ну і як не згадати Івана Пулюя — фізика й винахідника родом з Тернопільщини, якого багато хто вважає одним із першовідкривачів Х-променів. Їх сьогодні використовують у медицині, науці та техніці.
Пулюй розробив одну з найкращих на той час рентгенівських ламп — так звану лампу Пулюя. Його знімки були значно чіткішими за перші знімки Вільгельма Рентгена. Ще у 1895 році український учений демонстрував дію Х-променів, а згодом Рентген публічно представив свої досліди й здобув світове визнання.
