Так, нещодавно міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що на підконтрольній Україні території, за його оцінками, проживає від 22 до 25 мільйонів осіб. “Це катастрофа!” — підсумував керівник відомства. Також міністр зазначив, що на тимчасово окупованих територіях, включно з Кримом, проживає близько 3 мільйонів осіб.
За підрахунками Держстату, чисельність населення України на 1 січня 2022 року становила приблизно 41,2 мільйона. Враховуючи це, постає запитання: де за чотири роки поділися 16 — 19 мільйонів українців? Запит із цим питанням ми скерували Денисові Улютіну. То хтось погано рахує чи свідомо нагнітає напруженість?
— Не знаю, звідки у міністра соціальної політики такі цифри. Та що стосується демографічної динаміки, то слід завжди враховувати зіставність територій, — зазначає Олександр Гладун, доктор економічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені М. Птухи НАНУ. — На початку 2022 року наш інститут робив підрахунки чисельності населення в межах кордонів 1991 року. Це з ОРДЛО (Окремими районами Донецької та Луганської областей) і Кримом. І перед початком повномасштабного вторгнення приблизна чисельність населення становила 42 мільйони.
Тим часом Держстат оприлюднював дані з урахуванням кількості жителів ОРДЛО, але без Криму. Не знаю, чому так.
Дуже важко оцінити чисельність населення там, де органи влади не функціонують. Від 2022 року площа окупованих територій збільшилася. Нині дуже важливо знати хоча б чисельність населення на підконтрольній Україні території. Але порівнювати ці цифри із підрахунками станом на початок 2022 року — некоректно. Річ у тім, що йдеться про чисельність населення на дещо інших територіях. Адже лінія фронту постійно рухається.
Що стосується непідконтрольної території, то ми не можемо демографічними методами визначити чисельність населення на ТОТ. Не знаю, чи у Мінсоцполітики є механізми, щоб провести такі підрахунки. Можливо, через якісь реєстри. Хоча це малоймовірно.
— Чи можна визначити хоча б приблизну чисельність населення на підконтрольній Україні території?
— У Держстаті підрахували, що загальний коефіцієнт народжуваності (відношення кількості народжених за рік на 1000 осіб до середньої чисельності всього населення. — Авт.) тепер становить 6 проміле. Навіть трохи менше, — розповідає Павло Шевчук, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя імені М. Птухи НАНУ. — Мін’юст повідомляв, що торік зареєстрували 168 700 народжених дітей. Якщо це число поділити на той загальний коефіцієнт народжуваності, який подає Держстат, тобто на 0,006 (6 проміле), то вийде 28,12 мільйона. Денис Улютін чомусь називає число 22 — 25 мільйонів. Розбіжність становить аж 3 — 6 мільйонів.
Зрештою, на сайті Національної служби здоров’я України (НСЗУ) можна знайти інформацію про активні декларації із сімейними лікарями. Тобто ті, що укладені з пацієнтами, які перебувають в Україні й дістають медичну допомогу. Загалом цих декларацій налічують близько 30 мільйонів.
Щодо смертності в Україні, то у нас реєструють близько пів мільйона померлих на рік. А от точну цифру, скільки українців виїхали за кордон, ми не знаємо. Йдеться приблизно про 6 мільйонів від початку повномасштабної війни.
● О. Гладун:
— При Державній службі статистики створено міжвідомчу групу саме для оцінки чисельності населення на підконтрольній території. Ця група, до складу якої входять, зокрема, фахівці нашого інституту, майже завершила свою роботу. Остаточних цифр ще не оприлюднювали. Та загалом йдеться про чисельність населення на рівні близько 29 мільйонів осіб. Ці підрахунки проводилися з використанням різних методів.
Що ж до моєї особистої оцінки, то вважаю, що на підконтрольній Україні території тепер проживає близько 28 мільйонів осіб. Можливо, навіть трохи менше — 27,5 мільйона. Але не 25 і аж ніяк не 22 мільйони. Беру до уваги показники народжуваності й смертності населення та порівнюю їх з тими, які фіксували у мирний час. Враховую також те, що змінилася статево-вікова структура населення. Багато людей виїхали за кордон, але серед них осіб віком 65 років та старших лише 6%. Тобто в Україні залишилось більше людей літнього віку, а виїхали переважно молоді й люди середнього віку. Зрозуміло, що смертність серед людей старшого віку більша.
— А як щодо демографічних прогнозів?
● О. Гладун:
— Є дуже різні прогнози. Все залежить від року закінчення війни. На жаль, ніхто не може сказати, коли це станеться. Тому, враховуючи різні сценарії, отримаємо різні показники.
У мирний час короткострокові прогнози, на 3 — 5 років, доволі точні. Їх використовують для поточного планування. А для планування стратегічного застосовують прогнози на 10 — 15 років. Вони вже не такі точні, це щось на зразок орієнтирів.
Прогнози на 30, 40, 50 чи 100 років слід розглядати як попередження. До прикладу, що буде з державою, якщо справдяться гіпотези щодо народжуваності, смертності та міграції, закладені в прогнозі. Та в умовах війни до всіх цих оцінок треба ставитися обережно.
