Сьогодні наші військові успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 2 тисячі кілометрів.
Розвиток deep strike (це клас далекобійних безпілотників) є одним з оборонних пріоритетів нашої держави. “Українські дрони докорінно змінили підходи до ведення війни”, — зауважив президент Володимир Зеленський. За його словами, втрати Росії від далекобійних ударів дуже відчутні.
— Нагадаю, що ще у грудні 2022 року Україна завдала удару по авіабазі Енгельс-2 у Саратовській області, одному з ключових аеродромів російської стратегічної авіації, — каже Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI”. — Тоді внаслідок атаки були пошкоджені два бомбардувальники Ту-95МС, здатні нести крилаті ракети. Українські ударні дрони подолали близько 650 кілометрів. А вже у лютому 2026-го підрозділи СБУ та Сил оборони уразили Ухтинський нафтопереробний завод у Республіці Комі — на відстані приблизно 1750 кілометрів від нашого державного кордону. На сьогодні Україна може вражати цілі навіть за Уралом.
— Це стало можливим завдяки тому, що протягом минулих років нашій країні вдалося налагодити та наростити виробництво безпілотників, які сьогодні є “ударним списом” українського дипстрайку, — додає Антон Земляний, старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці.
— Що змінилося у наших дипстрайках?
● П. Лакійчук:
— Удари стали не лише далекобійними, але й більш влучними. Крім того, ми не відчуваємо браку відповідної зброї. Проводяться сплановані операції. Спершу проривається ворожа ППО, здійснюються так звані middle strike, удари на відстані 20 — 150 кілометрів, а далі — вже на відстані сотні й навіть понад тисячі кілометрів. Причому атакують територію ворога на сьогодні СБУ, Сили безпілотних систем, Головне управління розвідки МО України... Раніше агресор мав цілковиту перевагу в таких ударах. На сьогодні ситуація кардинально змінюється.
● А. Земляний:
— Москва втрачає чимраз більше засобів ЗРК, певною мірою страждає і російське виробництво ракет-перехоплювачів, зокрема через українські удари по ВПК РФ. Крім того, велику територію банально важко захистити засобами ППО, особливо, коли значна частина ЗРК прикриває Москву та путінські резиденції. Кремль не готувався до того, що доведеться захищати військові цілі на Уралі та в Сибіру.
Так, ворог намагається з цим боротись, використовуючи ударні гелікоптери, авіацію, мобільні вогневі групи, ну і, звісно, системи ППО. Однак ефективність російської протидії почасти низька, і, якщо українські засоби ураження проривають перші ешелони протиповітряної оборони, далі простір фактично незахищений. Зауважу, що на території “європейської” Росії — ще десятки та сотні цілей, які можуть і мають бути ураженими.
