Багатьох українців дивують такі цифри, бо насправді отримують значно менші суми заробітної плати. То що не так із цим середнім показником?
— Від початку року спостерігається дуже непогана динаміка щодо рівня зарплат. Їх зростання пришвидшилося, — розповідає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — Тут варто згадати про підвищення із січня мінімальної зарплати. Відповідно зросли посадові оклади у держслужбовців, соцпрацівників, медиків та інших категорій. Плюс наприкінці кварталу деяким працівникам традиційно виплачують бонуси. Тому й бачимо таке зростання середньої заробітної плати. Але зауважу, що йдеться про суму до сплати податків, тобто від 30 356 гривень треба відняти 23%.
Якщо ж говорити загалом, то методика розрахунку середньої зарплати, яку використовує Держстат, не відображає реальної картини. Є інша, об’єктивніша методика, що базується на визначенні медіанної зарплати. Простіше кажучи, при розрахунку середньої зарплати медіана ділить ринок навпіл. Одна половина працівників заробляє більше за цей рівень, а друга — менше. Дані щодо медіанної зарплати демонстрували б більш реалістичну картину. І цей показник був би дійсно меншим (на 15-25%) за середню заробітну плату, про яку повідомляє Держстат.
— 30 тисяч гривень середньої зарплати — багато це чи мало? Щоб відповісти на це запитання, треба дещо порівняти, — зазначає Сергій Кондрюк, експерт соціально-трудових відносин. — Почнімо з фактичного прожиткового мінімуму, який розраховує Міністерство соціальної політики. Так от, за березень цей показник для працездатної особи становив 11 364,02 гривні. Варто додати, що тут міністерство не враховує видатків на оренду житла або іпотеку, реальні витрати українців на медичне платне обслуговування. Якщо це все додати, то прожитковий мінімум для працездатної особи зростає до 25 тисяч гривень. Крім того, коли врахувати, що людина має не просто право, а обов’язок утримувати неповнолітніх дітей, то треба доплюсувати ще щонайменше 15 тисяч з урахуванням податків. Виходить число, значно вище за суму нинішньої середньої зарплати.
Крім цього з оплати праці береться досить високий податок і ще й без відмінусування неоподаткованого мінімуму. Загалом знімається податок із трудового доходу українців, а не з прибутку, як це є у випадку з бізнесом. Ну і ще питання споживчх цін. Маємо знецінення заробітної плати в реальному вимірі, незважаючи на те, що нам постійно говорять про її зростання.
— Деяким топчиновникам платять по 200 — 500 тисяч гривень на місяць або й більше. Може, тому й виходить така велика середня заробітна плата у країні?
● А. Шевчишин:
— Загалом у березні заробітну плату нарахували 165,4 тисячі службовців, що на 2,2 тисячі менше, ніж торік. Тобто самих чиновників не так багато. І середній рівень нарахованої зарплати для працівників апаратів центральних органів виконавчої влади становив 58,64 тисячі гривень, а для обласного рівня — 35,8 тисячі. Вони, може, і підвищують середній показник заробітної плати, але це істотно не змінює його загалом.
Коли почалася повномасштабна війна, виплати військовим збільшувалися і середня зарплата стала відчутно зростати. Якщо в січні 2022-го цей показник становив 14 577 гривень, то в січні 2025 року (коли Держстат поновив публікацію цих даних) — 22 992 гривні. Президент анонсував масштабну реформу армії, значне підвищення зарплат бійцям як на передовій, так і в тилу. За рахунок цього, на мою думку, середня зарплата у країні й надалі зростатиме.
— Працівники яких галузей тепер отримують найбільше?
— Лідером за рівнем заробітних плат залишається сектор інформаційних технологій та телекомунікацій (в середньому отримують 85 673 гривні. — Авт.). Високі зарплати в енергетиків, фінансистів. Десь посередині — фахівці держуправління. Найнижчі зарплати у працівників тих галузей, що традиційно дотують з бюджетних коштів. Наприклад, освіта, мистецтво, спорт (у березні середня зарплата освітян становила 19 394 гривні. — Авт.).
Найвищий рівень оплати праці зафіксовано в Києві (49 381 гривня) і в області (29 997 гривень). А найнижчий — на Кіровоградщині (21 375 гривень).
