Цього року правила вступу до українських вишів зазнали несподіваних змін. Зокрема, не всім абітурієнтам потрібно буде складати НМТ, аби стати студентом омріяного закладу вищої освіти. Подробиці — у нашому матеріалі.
— Вступники зможуть подати до 10 заяв (з яких не більше ніж п’ять — на бюджет). У попередні роки було більше, але десять — цілком достатньо. При тім слід зазначити пріоритетність — це потрібно на випадок, якщо абітурієнт пройде, скажімо, у всі п’ять обраних ним закладів. Таке правило діє і для контрактної форми навчання, — пояснює Олександр Кондратюк, експерт з освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud. — НМТ і надалі складатиметься з чотирьох тестів, три з яких — обов’язкові (українська мова, математика, історія України). А четвертий — на вибір: іноземна мова (англійська, німецька, французька або іспанська), українська література, біологія, хімія, фізика та географія.
— Для вступників скасували мотиваційні листи. Чи правильне це рішення?
— Мотиваційні листи — загальносвітова й суперпопулярна практика. До прикладу, якщо в кількох абітурієнтів однакові бали, тоді при зарахуванні вирішальним стає саме мотиваційний лист, адже йдеться про відображення рівня мислення вступника. Тож тут наша система освіти, як на мене, віддаляється від європейських стандартів.
— Для певних спеціальностей коефіцієнт творчого конкурсу збільшено до 0,7. Це позитивна зміна?
— З одного боку — так. Але, на мою думку, це радше недолуга реакція на скарги абітурієнтів щодо важких завдань із математики на НМТ. У 2023 році вона стала обов’язковою для усіх на профільному рівні, який виявився неадекватно високим. У результаті майже дві третини вступників тоді не змогли скласти цей іспит на 140 балів. І щороку ситуація погіршується. Українці почали скаржитися: мовляв, якщо дитина є талановитим художником, але не сильною з математики, то не може здобути вищу освіту.
Попри збільшення коефіцієнта творчого конкурсу, результати НМТ все одно мають значення. Тому варто було б розділити математику на “профіль” і “стандарт”, як це практикувалося до великої війни.
— В абітурієнтів з’явиться і можливість вступати до українських вишів за результатами європейських випускних іспитів, які зараховуватимуть замість НМТ. Прокоментуйте, будь ласка, новацію.
● О. Кондратюк:
— Через війну з України виїхала величезна кількість школярів. Нарешті в міністерстві це помітили й вирішили закрити проблему шляхом визнання випускних іспитів (наприклад, Matura, Abitur, Baccalaureat, A-Levels). Але зауважу, що виші прийматимуть результати іноземних випускних іспитів лише за 2025 — 2026 роки.
— Якщо дитина закінчила школу в іншій країні, доволі сумнівно, що вона обере для вступу український університет, — зауважує Володимир Страшко, доктор філософії з економіки (PhD), експерт з людського капіталу.
— МОН прописало методологію для переведення балів, отриманих під час випускних іспитів за кордоном, у шкалу 100 — 200, що використовується у системі НМТ. Тож проблем із цим не мало би бути, — певна Тайя Аврам, юристка громадської організації Донбас-SOS. — Однак я не виключаю, що вступник звернеться з іноземним атестатом, а йому скажуть, що треба було складати НМТ. Тож важливо знати свої права.
— Деяким вступникам не потрібно складати НМТ, достатньо буде пройти внутрішню співбесіду, щоб стати студентом того чи іншого вишу. Про кого саме мова?
● О. Кондратюк:
— Внутрішню співбесіду для вступу мають право пройти, зокрема, ветерани війни, колишні полонені. Для вступників із ТОТ і зон активних бойових дій передбачено окремі бюджетні місця за квотою-2 (спеціальна пільгова умова прийому. — Авт.). Але якщо абітурієнт виїхав із ТОТ після 1 жовтня 2025 року (або під час вступної кампанії перебуватиме там), він має право на співбесіду замість НМТ, а також — брати участь у конкурсі на бюджет. Бо не було достатньо часу на підготовку. Якщо він виїхав до 1 жовтня 2025 року, то вступає за результатами НМТ, але право на квоту-2 має. Уточнення: квоти чітко регламентовані, йдеться про 10% від загальної кількості бюджетних місць.
● Т. Аврам:
— Якщо вступник не має українського атестата, спершу треба звернутись до університету, де є освітній центр “Крим — Україна” чи “Донбас — Україна”. За таким ЗВО закріплена уповноважена школа (приміром, у Києві — всього дві), де проводять оцінювання знань осіб, які не навчались в українській системі освіти. Там треба скласти іспити з української мови та історії України, на основі чого отримати український атестат. Якщо людина перебуває на ТОТ, можна це зробити онлайн. А потім ЗВО, залежно від політики лояльності до вступника, може зарахувати бали з мови та історії як вступні випробування і залишиться скласти два іспити (математика й на вибір), або не зарахувати — тоді доведеться скласти чотири іспити.
Цього року збільшено терміни укладання договору про навчання із вишами для тих, хто перебуває в окупації (пів року на бюджет і контракт), і прописано, що вступник сам обирає — подавати при вступі результати НМТ чи співбесіди (тобто іспитів). Навіть якщо такий абітурієнт зареєструвався на НМТ, але не з’явився туди чи лишився незадоволений результатами, заклад вищої освіти зобов’язаний допустити його до екзаменів.
