Доволі часто в соціальних мережах можна побачити образливі коментарі або неправдиву інформацію, наклеп, поширення фейків, розпалювання ворожнечі або погрози.
Волинянка під однією з публікацій у соцмережі нецензурно облаяла голову Литовезької сільської ради й опинилася на лаві підсудних. На неї склали протокол за дрібне хуліганство. На засідання суду жінка не прийшла. У письмовому поясненні виправдовувалася, що, мовляв, образилася на голову сільської ради, бо та начебто не заплатила їй гроші за те, що їздила на схід України будувати фортифікаційні споруди. Також підсудна зауважила, що чиновниця заблокувала її у месенджері, тому написала коментар у відкритому доступі. Але пообіцяла, що більше так не робитиме. Іваничівський районний суд визнав жінку винною. Але, з огляду на щире каяття й обставини, звільнив від адміністративної відповідальності, обмежившись лише усним зауваженням.
На Львівщині за “розбірки” в прямому ефірі TikTok судили одинадцятикласницю Лопатинського ліцею. Під час трансляції у соцмережі вона не просто лаялася, а й публічно принижувала іншу дитину та погрожувала їй фізичною розправою. У суді юнка свою провину визнала. А батько додав, що вдома з донькою вже провели серйозну “профілактичну бесіду”. Порушниці загрожувало від 51 до 119 гривень штрафу або до 60 годин громадських робіт. Зважаючи на те, що дівчина неповнолітня і щиро розкаялася, Радехівський районний суд обмежився усним зауваженням.
А ось адвокат із Запорізької області за образи свого колеги в соцмережі позбувся роботи. Він розмістив на особистій сторінці фото іншого адвоката з коментарем, у якому відкрито ображав колегу, використовуючи неприпустиму лексику, та звинувачував у непрофесіоналізмі. Той подав на нього скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Автор допису в соцмережі виправдовувався, мовляв, фотографію зробив у залі очікування суду та передав її знайомому, який мав доступ до його облікового запису й міг самостійно опублікувати фото з негативними коментарями. На засіданні комісії зауважили, що раніше адвоката вже притягували до дисциплінарної відповідальності за аналогічні публікації. Тому позбавили права на заняття адвокатською діяльністю. Той оскаржив рішення КДКА спочатку до Запорізького окружного адміністративного суду, а потім до третього апеляційного адміністративного суду. Однак справу програв.
39-річний житель Черкаської області на своїй сторінці у соцмережі поширив допис однієї з активісток про політичну ситуацію у країні. Публікацію прокоментувала його молода сусідка-вірменка. У відповідь чоловік накинувся на неї з лайкою і почав принижувати за національною ознакою. Дівчина заявила на кривдника в поліцію, проти нього розпочали кримінальне провадження. На суді чоловік вини не визнав. Виправдовувався, мовляв, сусідка першою обізвала його в соцмережі. А він лише відповів на цю образу. Крім того, зухвало заявив, що вибачення у потерпілої не просив і навіть про це не думав, оскільки не вважає себе винним. Вироком Городищенського районного суду чоловіка обмежили волі на один рік і стягнули 16 234 гривні витрат за проведення експертизи.
— За наклеп, образи, неправдиву інформацію потерпілий через суд може вимагати публічного вибачення, спростування даних, компенсації моральної шкоди, — зауважує адвокат В’ячеслав Тарадуда. — Але він має довести, що інформація неправдива й поширила її конкретна особа. Скажімо, якщо без фактів та доказів назвати людину “злодієм” або “шахраєм”, то за це доведеться сплатити до 50 000 гривень моральної шкоди.
— А от за розпалювання національної, релігійної чи расової ворожнечі наступає кримінальна відповідальність, — додає адвокат Яромир Цімура. — Таке правопорушення карається штрафом від 3400 до 8500 гривень або обмеженням волі до п’яти років чи до трьох років ув’язнення. Якщо в коментарях йдеться про погрози фізичною розправою, то автору такого допису може загрожувати від 2 до 5 років позбавлення волі.
— Чи вдасться уникнути відповідальності словесному кривднику, якщо він видалив пост із соцмережі?
● Я. Цімура:
— Суд може оцінити видалення посту як каяття, проте не звільнити від відповідальності, коли наявний склад злочину. Зауважу, що соцмережі не гарантують анонімності, навіть якщо ви публікуєте допис із фейкового акаунту.
