Після Благовіщення у селах традиційно починають садити картоплю. Щороку перед городниками постає важливе питання: як виростити бульбу так, щоб і велика була, і смачна, і щоб не гірша — а то й краща, ніж у сусіда? Ми поспілкувалися з трьома господарями, які щороку збирають щедрий врожай. І вони залюбки поділилися своїми секретами.
“Я ДРІБНОЇ КАРТОПЛІ НЕ ВИРОЩУЮ”
71-річна Надія Мовчан живе у місті Гадячі, що на Полтавщині. А за сім кілометрів, у селі, має дачу з 37 сотками землі. Пенсіонерка — справжня експериментаторка. Каже, що пробувала садити понад 100 сортів картоплі.
“Якось ми викопали картоплю і накрили плівкою на городі, а самі поїхали обідати, — розповідає Надія Микитівна. — За цей час наша сусідка вирішила подивитися, яка ж у нас картопля вродила. Бо, як потім розповідала, коли картопля дрібна, кидаєш її у відро — і вона дзень, а в нас тільки й чути — бух та бух. От вона відгорнула плівку, а там у нас кожна картопля — як черевик. Однієї бульбини вистачить на каструлю борщу. Я дрібної картоплі не вирощую”, — усміхається.
Багато років тому пані Надія випадково потрапила на сільськогосподарську виставку і так зацікавилася “експонатами”, що купила по кілограму картоплі трьох сортів. “Бульби я нарізала перед садінням, то чоловік жартував, що я саме лушпиння посадила і нічого не виросте, — згадує співрозмовниця. — Але в серпні пішли ми копати: спершу чоловік узявся за ту картоплю, яку садили по-старому — по дві бульби в ямку, а я пішла на свої експериментальні грядки. Де не поставлю лопату — а там здоровенна картопля, тільки копну — і вже ріжу. З кілограма одного сорту накопала чотири відра, іншого — п’ять, ще іншого — п’ять із половиною. Картопля була, як буряк! Я навіть не могла відібрати середню на садіння”.
Так пані Надія почала випробовувати різні сорти і помалу витіснила дрібну картоплю. Садила бульбу й двічі на рік. “Посадила на початку квітня і спершу накрила агроволокном. Зацвіла вона у травні — у червні викопали, — каже жінка. — 10 липня посадили другий урожай. Дивлюся, вже груші лежать, а картопля тільки цвіте. Це був серпень. Викопували ми її аж у жовтні. У мене люди брали картоплю на садіння, то теж вирощували по два врожаї, а подекуди — навіть по три рази на рік. Досі телефонують, дякують, радяться. Кажуть: якби не я, то й не знали б, що можна не засаджувати весь город картоплею. Ліпше посадити менше, а зібрати більше”.
У Надії Микитівни на городі глей — дуже тяжкий, глинистий грунт, чи не найгірший для картоплі. Тож довелося добирати сорти, які добре ростуть у таких умовах. Каже, багато читала, цікавилася, експериментувала. “Років 20 я займалася вирощуванням сортової картоплі. Дійшло до того, що мали понад 100 сортів, — згадує жінка. — І досі постійно пробую щось нове. Хоч, звісно, вже не так широко, але для себе ще кілька вирощую — найсмачніших”.
Господиня каже: один з основних секретів доброго врожаю — правильно дібраний посадковий матеріал.
“Завжди найкращі, найврожайніші кущі залишаю на висаджування, а не те, що крізь пальці протекло — дрібну картоплю я ніколи не саджу. Бо яке насіння — таке й коріння, — переконана співрозмовниця. — Час до часу сорт картоплі обов’язково треба міняти. І ніколи не варто садити її там, де росли помідори — вони сприяють поширенню фітофтори, тож і картопля може заразитися.
За два-три дні до висаджування перебираю і розрізаю картоплини, кожну зрізом вмочую у сухий попіл — він відіграє роль і добрива, і дезінфекції, тож картопля після цього не гниє. Далі складаю в ящики, а з них уже саджу в землю — паростками догори, на відстані приблизно 20 сантиметрів одна від одної.
Якось з 15 соток вдалося зібрати сім тонн відбірної бульби — у підвал не поміщалася! Впевнена: якщо добре постаратися, щось прочитати, порадитися і серйозно підійти до справи, то в кожного може бути високий урожай”.
А У МЕНЕ — ДВА ВРОЖАЇ НА РІК
54-річний Анатолій Пісковий із села Малий Кобелячок (Полтавщина) теж неодноразово збирав по два врожаї на рік. Каже, є певні нюанси. “Садив картоплю двічі, щоб мати молоду восени з її особливими смаковими якостями, а також для розмноження сортів і отримання якісного посадкового матеріалу. Використовував як торішні бульби, так і свіжий урожай, але такі експерименти можливі лише з надранніми сортами”, — зауважує господар.
Другий раз пан Анатолій садить картоплю у липні. “Висаджування таке ж, як і навесні — технологія та сама, але влітку можуть бути проблеми з вологою, тому потрібне поливання. Я поливаю два-три рази на день. Іноді влітку земля настільки суха, що її доводиться поливати просто під час садіння, — каже чоловік. — Водночас важливо не переборщити: надлишкове поливання у літній період може спричинити надмірний ріст бадилля, що затримує утворення бульб, і тоді картопля стає більш вразливою до хвороб. Завжди потрібен баланс”.
За його словами, глибина садіння картоплі має бути приблизно такою, як розмір бульби.
“Навесні не варто садити надто глибоко, бо чим глибше, тим холодніша земля. А от при літньому висаджуванні, навпаки, можна садити трохи глибше, — радить городник. — При літній посадці картоплі варто використовувати агроволокно — нетканий укривний матеріал для сільського господарства. Воно допомагає захистити грунт від перегрівання, адже картопля не любить високих температур. Цей матеріал застосовують і навесні — тоді він прискорює розвиток рослин і допомагає отримати ранні сходи”.
Пан Анатолій зауважує, що термін весняного садіння залежить від багатьох умов. “Чорноземи важкі, запливаючі: іноді вже й тепло, а земля ще не готова — її стан не дозволяє якісно обробити, щоб була пухка. А картопля має високі вимоги до повітропроникності. Натомість на піщаних грунтах садити можна раніше, — стверджує він. — Вважається, якщо на глибині 10 сантиметрів температура грунту перевищує п’ять градусів, то вже можна садити картоплю. Є й народна прикмета: коли береза починає розпускати листя і здалеку видно, що вона зеленіє. У нашому регіоні я часто орієнтуюся саме на це — зазвичай це квітень. Але бувало, що садив картоплю і 16 березня”.
При літньому садінні, якщо грунт родючий і є поливання, добрива можна не вносити, стверджує господар. “Після зими до липня у землі вже накопичується достатньо поживних речовин. А навесні, навпаки, грунт ще не насичений тим, що потрібно картоплі, тому в холодній землі без мінеральних добрив вона не сформує потужного бадилля, — пояснює. — Ще одна засторога: коли садите влітку, то захист від колорадського жука — один із найважливіших моментів. Бо у цей час молоді сходи картоплі — ласий шматок для шкідника. А в осінній період важливо подбати про захист від фітофтори. Другий урожай зазвичай збирав наприкінці вересня, але останніми роками осінь тепліша, тож погодні умови дозволяють копати картоплю і в середині жовтня”.
Цього року Анатолій Пісковий теж планує садити картоплю двічі на рік. “Знаюся на цій справі, тож із сотки отримував і 800 кілограмів картоплі, — зауважує. — Ще одна порада: обережно купуйте сорти — звертайтеся до надійних виробників. Бо тепер чимало шахраїв, які видають одне за інше. У Нідерландах, наприклад, вирощування посадкової картоплі чітко контролюють, а в нас, на жаль, такого контролю немає. Тому варто бути обачним”.
ПОСАДИЛИ 10 МІШКІВ, А ЗІБРАЛИ — МАЙЖЕ 200
38-річна Леся Біла із села Гаймівці, що на Хмельниччині, також має свої “картоплярські секрети”, перевірені роками. “Насіннєву картоплю виймаю з підвалу щонайменше за два тижні до висаджування, добре прогріваю на сонці, — розповідає. — Садимо традиційно після того, як минуть заморозки, цього року плануємо одразу після Великодня. А збираємо врожай наприкінці серпня. Садимо різні сорти — і сучасні, і давніші. З досвіду скажу: дуже важливо не садити картоплю на одному й тому самому місці — щороку змінюємо ділянку, наприклад, після кукурудзи чи квасолі.
Обов’язково ретельно перебираю картоплю — на садіння йде тільки здорова, не дрібна і не гнила. Картопля любить пухку землю, тому додаємо перегній або компост. Саджу цілі бульби — залишаю приблизно 40 сантиметрів між ними. Картопля не терпить бур’янів. Дуже важливо, щоб город був чистий — тоді й добре вродить. Ми і полемо вручну, і сапаємо — тут головне не лінуватися”.
Минулого року родина пані Лесі посадила 10 мішків картоплі, а зібрала — приблизно 200. “Було 70 сіток великої, а дрібної й насіннєвої — навіть важко порахувати, більше як сто мішків точно. Один мішок важить приблизно 40 кілограмів, — каже господиня. — Результатом усі були задоволені. Бо це наш другий хліб, без картоплі — ніяк. Маємо близько 40 соток городу й садимо переважно для себе. Коли докласти трохи праці й знань, то картопля обов’язково віддячить щедрим урожаєм”.
