Президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін не приховують свого презирства до Європи, а "старий" континент" не може знайти стратегію проти цього альянсу лиходіїв. Про це пише Der Spiegel.
Трамп глузує з Європи
У статті, яка проілюстрована похмурим портретом Путіна, який шматує Європу за підтримки Дональда Трампа, прямо йдеться про те, що президент США укладає угоди з главою Кремля, й обидва зневажають Європу. А Європа не може виробити спільну стратегію протистояння тепер уже двом лиходіям.
Європейські лідери починають усвідомлювати, що Трамп не любить Європу, пише видання. Поки працюють камери, європейські лідери слухняно хвалять посередницькі зусилля Трампа. "Я вітаю роботу, яку проводить американський уряд під керівництвом президента", — сказав Емманюель Макрон під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Парижі на початку грудня.
Але щойно лідери залишаються наодинці, вони не приховують того факту, що бачать у Трампі та його оточенні не союзників, а суперників, які відчувають більше симпатії до Володимира Путіна, ніж до своїх колишніх партнерів. "Вони грають в ігри, і з вами, і з нами", — сказав канцлер Мерц під час відеоконференції, маючи на увазі українців і лідерів ЄС.
Не можна сказати, що в європейців в останні місяці були якісь ілюзії щодо характеру американської адміністрації. Принаймні з моменту витоку мирного плану для України, який виглядав як список побажань Кремля, у середині листопада всім мало бути зрозуміло, якою є позиція Трампа. "Ми самі", — зітхнув пізніше високопоставлений французький дипломат, який протягом кількох місяців працював над створенням європейської коаліції охочих, щоб гарантувати, що допомога Україні не припиниться.
Але відтоді, як Трамп 4 грудня оприлюднив свою нову стратегію національної безпеки, стало цілком зрозуміло, що політика США щодо України — це набагато більше, ніж просто небажання вкладати мільярди в далеку війну. Це продукт школи думки, яка не бачить нічого поганого в тому, що могутні держави нападають на сусідні країни: "Надмірний вплив більших, багатших і сильніших держав — це вічна істина міжнародних відносин", — йдеться в 33-сторінковому документі.
Документ виглядає як інтелектуальна основа для політики, яка пориває з усім, за що виступали Сполучені Штати протягом десятиліть після Другої світової війни. Трамп і його прихильники неодноразово заявляли про цей розрив у минулому, але вперше це тепер фігурує як офіційна урядова політика в центральному стратегічному документі. Це гімн національному егоїзму і відмова від міжнародних організацій, у створенні яких Сполучені Штати брали участь: Організація Об'єднаних Націй, Світовий банк, НАТО — в очах уряду США це не інституції, що сприяють миру і процвітанню, а в кращому разі — прикрий обов'язок. А в гіршому — паразити в глобальній системі.
Тон, який Трамп задає стосовно Європи, коливається між жалістю, презирством і відвертою ворожістю. Президент і його оточення описують старий континент як "дисфункціональний", такий, що перебуває в "повному занепаді" або вже "мертвий". У кращому разі це гарний музей просто неба, що слугує фоном у Венеції для весільних фотографій надбагатих американців, таких як засновник Amazon Джефф Безос. У гіршому випадку це місце "знищення", наповнене неконтрольованою імміграцією. "Ваші країни котяться в пекло", — сказав президент США у своїй промові перед Організацією Об'єднаних Націй у вересні.
Адміністрація Трампа іноді наділяє свою критику доброзичливим тоном. Глава про старий континент у новій стратегії безпеки має назву "Сприяння величі Європи". Вашингтон стверджує, що хоче допомогти Європі виправити свій курс. Але на практиці це означає, що уряд США тепер офіційно підтримує правопопулістські сили від Стокгольма до Мадрида. У документі використовується фраза "культивування опору", яка підозріло нагадує зміну режиму європейським політикам.
Європа залежить від США
Європейці негайно висловили протест проти цього "документа про розлучення", але поки що їм залишається тільки відчувати гнів. Втручання в політичне життя Європи неприйнятне, заявив голова Європейської ради Антоніу Коста. "Я не бачу необхідності в тому, щоб американці зараз хотіли рятувати демократію в Європі", — сказав канцлер Мерц.
Проблема в наступному: європейці, як і раніше, залежать від США — від їхньої зброї, розвідувальних служб, ядерної парасольки. Жителі Берліна і Парижа можуть із презирством ставитися до таких постатей, як Піт Хегсет, який тепер називає себе "міністром війни" і написав у листуванні, яке просочилося у ЗМІ, з віцепрезидентом Джей Ді Венсом: "Я повністю поділяю вашу огиду до європейського паразитизму. Це шкода". Але поки Європа не вирішить стати на власні ноги, вона беззахисна перед глузуванням.
На сьогодні США забезпечують приблизно половину військових можливостей, від танків до винищувачів. Інша половина розподіляється між європейцями і канадцями. Але тепер ідеться вже не про "розподіл тягаря", а про "перекладання тягаря". Це означає, що європейці мають поступово взяти на себе повну конвенційну оборону свого континенту.
Європа зможе вижити тільки в тому разі, якщо вона протистоїть Росії і стане більш незалежною від США, підсумовує видання.
Зазначимо, що генсек НАТО, виступаючи в Берліні, заявив, що Путін націлився на Європу. Але говорячи про роль США в НАТО, Марк Рютте поки не готовий говорити про розрив цього союзу.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
