Історична перемога — так назвав домовленість лідерів країн G7 передати Києву 50 мільярдів міністр фінансів Сергій Марченко. “Рішення дає нам можливість видихнути, тому що 2025 рік виглядав досить невпевнено, а тепер ми маємо можливість планувати й спрямовувати ресурс на ті потреби, які вважаємо пріоритетними. Насамперед це сектор безпеки та оборони”, — зазначив очільник Мінфіну.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні уточнила, що йдеться не про конфіскацію самих активів, а про використання прибутку від них, який із часом накопичується. Тож як і коли ми зможемо скористатися замороженими грошима країни-агресорки?
— Ще на початку війни західні країни заблокували російські активи на загальну суму приблизно 300 мільярдів доларів, — пояснює кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Основну частину цих резервів — приблизно 200 мільярдів доларів — заморозив депозитарій Euroclear, розташований у Бельгії, країні, яка до складу G7 не входить, але від позиції якої залежатиме, на яких умовах Київ отримає гроші.
Варто зазначити, що останнім часом низка російських компаній виграла в європейських судах позови проти Euroclear. Депозитарій має розблокувати їхні активи. А це означає, що сума заморожених російських резервів може зменшитися. Хай там як, але пошук шляхів, як використати заблоковані активи для надання допомоги Україні, триває.
— Наразі маємо політичне рішення, — додає Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. — Чекаємо, коли інструмент передання коштів буде повністю розроблений і зреалізований. Та поки що очевидно, що гроші нам виділятимуть траншами, тобто ми не отримаємо всі 50 мільярдів одразу. Крім того, виділення траншів залежатиме від cпроможності України розпорядитися коштами найкращим способом. Тобто ми, ймовірно, показуватимемо, куди пішли гроші й наскільки ефективно їх витратили. Водночас незрозуміло, як у цей умовний фонд скидатимуть гроші наші партнери. І чи кошти спершу нагромаджуватимуться на якомусь єдиному рахунку, а чи відразу йтимуть безпосередньо в Україну на фінансування тих чи інших речей.
— Це буде безповоротна допомога?
● І. Бураковський:
— Формально це буде кредит. Таке рішення зумовлено певними юридичними й політичними тонкощами. Річ у тім, що йдеться про операції з грошима суверенної держави, і міжнародне право вимагає, щоби блокування коштів не було використано як інструмент політичного тиску. Україна отримає кредит, але заставою будуть доходи від заморожених російських активів.
● О. Хмелевський:
— Сумніваюся, що країни G7 надаватимуть кредити за рахунок своїх коштів. Багато з них мають власні фінансові проблеми. Крім того, вони вже надали Україні чималі гроші або мають надати їх у межах уже узгоджених програм. Тому, найімовірніше, Україна щороку отримуватиме кредит у розмірі річних доходів від заморожених російських активів, а це 3 — 4 мільярди доларів. Захід планує після війни змусити РФ виплатити кошти Україні за завдану шкоду. У такому разі кредит буде погашений за рахунок російських активів.
— То коли Україна може отримати гроші й на що витратити?
● І. Бураковський:
— По-перше, кошти підуть на військову підтримку України, яка, зокрема, передбачає розбудову виробничих потужностей нашого військово-промислового комплексу. По-друге, на покриття бюджетного дефіциту. По-третє, на фінансування проєктів, пов’язаних із поточним відновленням. Передусім ідеться про критичну інфраструктуру. Думаю, до кінця року є всі можливості розробити механізм і хоча б у тестовому режимі передати Україні якісь кошти.
● О. Хмелевський:
— Так, навряд чи вже у 2024 році ми отримаємо всі 50 мільярдів доларів. Але навіть декілька траншів буде для нас значною підтримкою. Річ у тім, що у багатьох західних країнах частина виборців та політиків висловлює незадоволення наданням допомоги Україні. Виділення коштів відбувається щоразу складніше, ухвалення рішень триває дедалі довше. За таких умов використання російських активів буде непоганим джерелом фінансування.
