Опозиція використовує першу-ліпшу нагоду, щоб розкритикувати владу. А влада намагається дедалі більше закручувати гайки, щоб не дати підважити свій рейтинг.
І таких прикладів, кажуть аналітики, не бракує. Приміром, після скандалу в Овальному кабінеті опозиція підкреслювала некомпетентність Володимира Зеленського та слабку підготовку до візиту у Вашингтон. А команда президента використовує цю ситуацію для консервації Зеленського у владі і маніпулює, ототожнюючи підтримку України з підтримкою особисто президента. В експертних колах вважають, що політичні суперечності у час війни взагалі можуть зруйнувати Україну.
Ситуацію аналізуємо разом з політтехнологом Андрієм Золотарьовим, директором Агентства моделювання ситуацій Віталієм Балою, керуючим партнером Національної антикризової групи Тарасом Загороднім та політологом Миколою Давидюком.
— Чи погоджуєтеся з думкою, що політичні чвари загрожують існуванню нашої держави?
● А. Золотарьов:
— Це правда. Коли країна перебуває у хиткому становищі, внутрішні чвари дуже небезпечні. Ми ж пам’ятаємо рядки з Біблії: “Усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться, і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть”. Українська історія знає багато прикладів, коли внутрішні чвари призводили до того, що зі ситуації користала зовнішня сторона — або Москва, або Варшава.
Нині бачимо, що росіяни дедалі потужніше атакують Україну шахедами, що вкрай важке наше становище в Курській області та на Донеччині. Нам треба спрямувати всі зусилля на відсіч ворогові, а не зчиняти чвари всередині країни. До речі, так вважають і пересічні українці. За даними соціологічних досліджень, 60% опитаних вважають, що пріоритетом сьогодні має бути сприяння Силам оборони та відсіч російській агресії. І лише 26% наполягають на негайній боротьбі з хибними діями влади.
● Т. Загородній:
— Нині лунає багато критики на адресу влади. Я вважаю, що зовсім не контролювати владу — це також неправильно. Критикувати треба, але конструктивно. Як кажуть, якщо критикуєш, то пропонуй. Якщо порівнювати нинішню ситуацію зі ситуацією 1917 — 1918 років, то наші еліти ще доволі згуртовані. Так, час від часу виникають політичні суперечки, але вони не критичні для обороноздатності держави.
● М. Давидюк:
— Є багато неправильних кроків і неправильних дій, які робить влада, — підкилимні ігри, підготовка до виборів, корупція тощо, але гострої внутрішньополітичної боротьби ми не спостерігаємо. Думаю, це тому, що наші політики розуміють, яку загрозу становлять внутрішні чвари для країни. І усвідомлюють, що саме держава, якої може не стати через ці внутрішні чвари, дає їм можливість бути політиками, бо в еміграції вони будуть ніким. Для прикладу, Махно, який свого часу був супергетьманом, отаманом на Півдні України, якого називали батьком, згодом працював столяром і слюсарем у театрі в Парижі.
Зрештою, політики так поводяться ще й тому, що на це є запит суспільства. Запит суспільства правильний: бути єдиними і бути разом. Тобто розуміння ситуації іде “знизу”, а не “згори”.
— Як вважаєте, чи спроможна наша політична еліта об’єднатися у теперішній непростий для країни час? Уже три роки чуємо заклики опозиції створити уряд національної єдності, але влада їх ігнорує...
● А. Золотарьов:
— Проблема в тому, що Зеленський не бажає ділитися владою. І це було ще до повномасштабної війни. Будь-які натяки на те, щоб розширити коаліцію, відкидалися з порога. Нині ідея створення уряду національної єдності стала політичною технологією Петра Порошенка. І в Офісі президентаїї сприймають як технологію перехоплення влади, тому не підтримують. А загалом ця ідея хороша. Надто в умовах, в яких перебуває нині країна. Та, на жаль, політичний егоїзм перемагає позитивні ініціативи.
● В. Бала:
— Проблема у тому, що в нас немає справжньої політичної еліти. Якби така була, то вона б об’єдналася. Натомість маємо багато випадкових людей, які потрапили в політику і які не спроможні жертвувати своїми амбіціями заради України.
● М. Давидюк:
— Якщо мирні переговори в Саудівській Аравії матимуть успіх, то дуже ймовірно, що у перспективі пів року відбудуться президентські та парламентські вибори. Тож не дивно, що політичні суперечності загострюються. Це перед виборами відбувається завжди — кожна партія намагається працювати на себе. Але в умовах, коли на шахівниці доля нашої держави, політики не повинні ставити свої інтереси вище за інтереси держави.
