Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва поновила роботу. Українським підприємствам уже видано перші дозволи на продаж за кордон товарів оборонно-промислового комплексу (ОПК), повідомив секретар РНБО Рустем Умєров. За його словами, контрольований експорт зброї відкриває шлях до нових безпекових альянсів та розширення міжнародного партнерства.
“Сьогодні виробничі спроможності українського ОПК перевищують 55 мільярдів доларів. У сферах БпЛА, РЕБ і розвідки наші можливості вже більші, ніж обсяги внутрішніх закупівель, — зауважив секретар РНБО. — Координований експорт дозволить залучити інвестиції, масштабувати виробництво та запустити нові технології для нашої армії”. Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна планує відкрити 10 центрів експорту зброї в Європі.
— На початку повномасштабного вторгнення російські танки знищували у великій кількості не FPV-дронами, а мобільними підрозділами з протитанковими ракетними комплексами, зокрема українськими “Стугнами-П”, — каже Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Вони продемонстрували на полі бою ефективність не гіршу, ніж американські ПТРК Javelin. Тоді виробники масштабували лінії виробництва, набирали працівників. Але з появою дронів-бомберів, ударних БпЛА “Стугна-П” дещо втратила популярність. Замовлень на ці ПТРК поменшало. Тому, на мою думку, доцільно дозволити їх експорт, щоб виробництво не простоювало і людей не звільняли. Є країни, які в такому товарі зацікавлені. Наприклад, ОАЕ, Саудівська Аравія, де ПТРК доволі актуальні. Тож треба відкривати їх експорт. Головне — унеможливити корупційний складник. І щоб розподіл експортних контрактів проводився прозоро.
— Через заборону експорту держава щорічно втрачає щонайменше 500 мільйонів євро у формі податків від ОПК, — зазначає Сергій Висоцький, заступник голови Національної асоціації оборонної промисловості України. — Що стосується завантаженості підприємств військово-промислового комплексу, то загалом у галузі вона становить 20 — 50%. Тобто жодне не завантажене на 100%. Заводам не вистачає власного фінансового ресурсу, щоб збільшити виробництво. А ті кошти, котрі надають західні партнери на купівлю української зброї, не можуть вплинути на завантаження підприємств. Щоб зберегти ВПК, треба відкривати експорт.
— А яке українське озброєння може бути найбільш затребуваним за кордоном?
● О. Коваленко:
— Крім ПТРК, яких ми вже не використовуємо у тій кількості, як у 2022 році, це безпілотні системи — розвідувальні та ударні дрони. А також — морські дрони. Останніх ми виробляємо більше, ніж використовуємо для бойових операцій, тому надлишок можна продавати за кордон. Є попит на наші засоби РЕБ. Експортувати можна і технології. Прогнозую, що запит у світі на українську зброю зростатиме з огляду на те, що її випробувано в реальних бойових умовах.
● С. Висоцький:
— Можна продавати за кордон наші бронеавтомобілі, які добре себе показали. От США розглядають можливість закупівлі українських дронів. Мова не лише про БпЛА для військових потреб, а й про безпілотники, скажімо, для контролю за кордоном. Водночас зазначу: вся зброя, що йде на експорт, виготовляється в іншому варіанті, з послабленими характеристиками, щоб наші секрети не змогли потрапити до рук ворога. Це звичайна світова практика.
— А в які саме країни може бути дозволено продаж зброї?
● О. Коваленко:
— Йдеться насамперед про держави, котрі входять до контактної групи “Рамштайн”. Звісно, у країни, що підтримують Росію, такий експорт має бути заборонений. Якщо ж якесь наше озброєння потрапить, наприклад, в Іран чи Північну Корею, то будуть великі питання до тієї країни, якій його продали.
