Дональд Трамп попередив, Сполучені Штати запровадять санкції проти Москви. “Те, що робить Росія, огидно й сумно, — наголосив господар Білого дому. — Ймовірно, ми накладемо санкції. Не знаю, чи вони матимуть ефект, але ми це зробимо”.
Про вимогу Трампа на засіданні Ради Безпеки ООН нагадав і високопоставлений дипломат США Джон Келлі. “Росія та Україна повинні негайно розпочати переговори про припинення вогню і стійкий мир, — сказав він. — Настав час укласти угоду. Президент Трамп чітко дав зрозуміти: це має бути зроблено до 8 серпня. США готові запровадити додаткові заходи для забезпечення миру”.
Водночас посол США при НАТО Метью Вітакер в одному з інтерв’ю зазначив, що американський президент створює умови для припинення війни і підштовхує Росію до переговорів з Україною. “Трамп заявив, що ця війна має закінчитися, — поінформував він. — Смерть та кровопролиття на полі бою щодня — гинуть тисячі солдатів. Тривають атаки на українські міста — жертвами стають мирні жителі. Цьому треба покласти край. Немає жодного рішення на полі бою. Його потрібно знайти лише дипломатичним шляхом”.
Путін на погрози Білого дому наразі не реагує. Ба більше, днями він укотре повторив мантру про те, що для початку переговорів Україна має вивести війська з окупованих Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, відмовитися від вступу до НАТО й оголосити нейтральний, позаблоковий, без’ ядерний статус. Тож якого розвитку подій варто чекати після 8 серпня?
— Цей дедлайн адресовано не так Путіну, як Китаю та Індії, — каже експерт-міжнародник Сергій Таран. — Саме нині Сполучені Штати ведуть інтенсивні перемовини з цими країнами, аби вони припинили купувати російські енергоносії. Після того як була укладена угода з Європейським Союзом про торгівлю й тарифи, у Трампа більше не зв’язані руки, він буквально відразу перейшов до питання Китаю та Індії. Це означає, що в американській адміністрації почали застосовувати іншу стратегію щодо Росії, ніж та, яка була одразу після обрання Трампа. Спочатку там робили ставку на те, щоб домовлятися з агресором, тепер — на те, щоб тиснути на нього.
З Індією у США більше шансів домовитися, бо вона значно залежніша економічно від Заходу. А з Китаєм буде важче — доведеться обговорювати широкий спектр політичних питань, і це може забрати навіть місяць. Тому ні про яке перемир’я у війні найближчими днями не може йтися.
— Теоретично шанс домовитися є, — додає експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”, доктор політичних наук Петро Олещук. — Але тут справді багато залежатиме від позиції Індії та Китаю, які є основними покупцями російської нафти. Щодо позиції Нью-Делі, то наразі надходять дуже суперечливі повідомлення. Спочатку була інформація, яку озвучив сам Трамп, що Індія нібито готова відмовитися від російських енергоносіїв. Згодом Індія заявила, що не готова.
— Нещодавно Трамп наклав додаткові мита на Індію, аргументуючи це, зокрема, тим, що вона купує російську нафту та зброю, — продовжує Петро Олещук. — Тепер обіцяє суттєво підвищити їх. Водночас у США залишаються можливості запровадити проти Індії так звані вторинні санкції як на покупця російської нафти. Якщо Індія укладе угоду зі США, частиною якої буде відмова від російської нафти, то це стане серйозним ударом по спроможності Путіна продовжувати війну.
Щодо Китаю, то наразі переговори із Вашингтоном тривають. Певний шанс на те, що Пекін натисне на Москву в обмін на укладення угоди з Вашингтоном, є. Тобто США можуть зайти на Путіна через ключових покупців російської нафти й домогтися від нього припинення вогню. Але такий варіант поки що не видається основним. Основний сценарій полягатиме в тому, що Трампу доведеться запроваджувати якісь санкції проти Росії.
— Як на мене, імовірність укладення угоди про припинення вогню є, хоч вона доволі низька, — зазначає директор Українського інституту політики Руслан Бортник. — Поки нашу увагу відвертають на гучні ультиматуми та заяви, за лаштунками тривають дуже важливі перемовини між Вашингтоном та Москвою. Мало хто звернув увагу на другу частину промови Трампа, в якій він сказав, що США днями мали серйозні переговори з РФ. Ці переговори взагалі не висвітлювали в медіа. Понад те, непросто так Трамп відправив спецпредставника США Стіва Віткоффа до Москви. Жорстка риторика американського президента — такий собі акомпанемент для нинішніх складних перемовин, елемент позиціонування США як сильної країни, яка нав’язує свою позицію, та, безумовно, тиск на Кремль.
Якщо переговори на цьому етапі все-таки завершаться невдачею, Трамп, думаю, запроваджуватиме якісь обмеження стосовно Москви. Адже йому потрібно демонструвати силу, підтвердити свою репутацію та можливості американської держави. Зауважу, що Дональд Трамп не зацікавлений у перемозі чи поразці жодної зі сторін війни. Головне завдання американського президента — змусити Росію та Україну припинити бойові дії та погодитися на безумовне перемир’я, яке, як він сподівається, триватиме у такому собі “мінському режимі” до завершення терміну його повноважень.
— Наскільки ймовірно, що США запровадять руйнівні санкції проти РФ, якщо та не погодиться на мир?
● П. Олещук:
— Які обмеження застосують Сполучені Штати, поки що ніхто не знає. Держсекретар США Марко Рубіо говорив як про вторинні санкції проти покупців російської нафти, так і про секторальні санкції проти Росії. Думаю, що на початковому етапі ці санкції не будуть надто руйнівними, але поступово їх нарощуватимуть. І, вочевидь, знову постане питання про військову підтримку України, тобто її спроможностей відбивати російську агресію.
● С. Таран:
— Адресні санкції проти РФ матимуть лише політичний ефект. Для прикладу, митні тарифи не вплинуть на російську економіку, оскільки Сполучені Штати з РФ не торгують надто активно. Значно серйозніший ефект можуть мати вторинні санкції проти країн, які купують російську нафту.
— Так, саме вторинні санкції, які пропонує Трамп, можуть стати руйнівними для Росії, — зауважує виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов. — Торгівля між РФ і США завжди була невеликою, з Європою — у рази більша. Тому для Москви страшнішими були саме європейські санкції. Якщо США запровадять обмеження проти тих, хто купує російські енергоносії, то позбавить її покупців. А якщо не буде покупців, то не буде грошей для ведення війни.
— Чи можна сподіватися на досягнення домовленостей про припинення вогню ще цього року?
● Р. Бортник:
— Найефективніший спосіб укласти будь-яку угоду про завершення бойових дій — це безпосередня участь США у цій угоді як сторони-підписанта, яка має свої домовленості і з Росією, і з Україною. Поки що Сполучені Штати не хочуть брати на себе зобов’язання у рамках такого регулювання. А просто гучної позиції Вашингтону для Москви недостатньо.
● П. Олещук:
— Путін нині вважає, що він усіх переможе на полі бою, тому йому зупинятися не варто. Для того, щоби перемир’я стало можливим, потрібно якимось чином завдати Росії серйозної військової поразки.
● О. Леонов:
— Мені здається, що цього разу Трамп перейде від слів до діла. Ситуація великою мірою залежатиме від позиції КНР, від того, наскільки серйозно Пекін тиснутиме на Росію. Важливо й те, наскільки швидко надійде зброя від Сполучених Штатів, яку закуповують європейці. Якщо американці, наприклад, передадуть нам крилаті ракети JАSMM, то це кардинально змінить ситуацію у стратегічному сенсі. Як на мене, в Росії залишилося не так багато часу, щоб опиратися.
