Ситуація на передовій залишається дуже складною. Чимало аналітиків вважає, що в нинішніх умовах і з наявним озброєнням ЗСУ можуть лише оборонятися. Тим часом Дональд Трамп у телефонній розмові з Володимиром Зеленським закликав Україну переходити в наступ. На думку господаря Білого дому, наша країна не змінить ходу війни, якщо тільки захищатиметься.
Раніше про те, що українська армія не перебуватиме лише в обороні, заявляв і головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський. “Бо це зрештою призводить до того, що ми все одно відступаємо, втрачаємо людей і території”, — наголосив він. То чи можуть Сили оборони перейти у контрнаступ? Коли і за яких умов?
— На мою думку, у цій “пропозиції” Трампа є інформаційно-політичний складник, а саме — опосередкований тиск на РФ, — вважає Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ “Права справа”. — Тобто Вашингтон дає зрозуміти Кремлю, що якщо за умовних 50 днів (чи вже менше) Росія не сяде за стіл переговорів, то США не лише посилять ППО України, але й розширять надання військової допомоги, зокрема наступальної зброї, щоб ЗСУ могли змінити характер бойових дій і навіть деокупувати певні території. Утім, самих порад від партнерів замало. Потрібні техніка й озброєння. Багато. Адже сьогодні український ВПК спроможний задовольнити потреби Сил оборони лише на 40%. Ми катастрофічно залежимо від зовнішнього постачання.
— Коли Трамп казав, що в України нема карт, то мав на увазі те, що Путін переконаний — він перемагає, бо Росія наступає, — каже Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — За пів року свого президентства Трамп побачив, що наша країна тримається, що може атакувати ворога на його території. На мою думку, контрнаступ ще більше зміцнив би віру Вашингтону в силу України.
— На сьогодні ми не маємо ресурсів для наступу, адже пів року були без американської підтримки. А до наступу треба готуватися заздалегідь, — зауважує Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Крім того, ми не завершили процесу виснаження ворога, передовсім його людського ресурсу, який, власне, і знищується під час оборони. Росія почала наступ ще у жовтні 2023-го. І за цей час втратила багато техніки. Нині “броньовані” штурми — велика рідкість на передовій. Ворог тисне переважно піхотою, її великою кількістю. От тоді, коли дійде до виснаження і людського ресурсу противника, можна буде думати про контрнаступ. Цей момент ще не настав. І нема певності, що цього року настане.
Але те, що у Трампа тепер войовничий настрій, — це добре. Він готовий продавати нам зброю через країни НАТО. Став різким у висловах щодо Росії та Путіна. Маємо цим скористатися, доки господар Білого дому знову не ступив на стежку миротворчості.
— Яке саме озброєння необхідне для наступу?
— Зокрема, літаки. Без авіаційної підтримки будь-які контрнаступальні дії не будуть ефективними, — каже Іван Ступак, військовий експерт, колишній співробітник СБУ. — Це засвідчив і наш літній наступ у 2023 році.
● О. Коваленко:
— Для нас нині важлива економія людського ресурсу. Думаю, що до кінця року триватиме наступ ворога й лише в осінньо-зимовий період він може загальмуватися. Погоджуюся з важливістю авіаційної компоненти для загальновійськових сухопутних операцій. Але щоб вона була ефективна, потрібно, аби в противника була мінімізована протиповітряна компонента. Й саме цим, якщо спостерігати за останніми подіями, що відбуваються у тимчасово окупованому Криму й на Донбасі, нині займаються Сили оборони — полюють за засобами ППО.
Для наступу важливою залишається і бронетанкова компонента. Але її треба використовувати за іншою тактикою, аніж ми це робили в 2023 році. Бо нині на полі бою фактично господарюють FPV-дрони, які легко знищують будь-яку техніку. Тому треба знешкоджувати як операторів ворожих безпілотників, так і їхні позиції, розміновувати ділянки. І лише тоді за підтримки авіації штурмові підрозділи можуть наступати на певних ділянках.
● Д. Снєгирьов:
— Нагадаю, у 2023 році, коли ми почали наступ, то з подивом дізналися, що глибина мінних ворожих полів становить 15 кілометрів. Зокрема, тому він і був провальним, що цього фактора ніхто чомусь не врахував. Попри все, Україна здатна проводити ефективні контрнаступальні операції, про це свідчить звільнення Херсону, Харківщини. Зауважу, що на той час ми не мали достатньої кількості наступальних видів озброєння, але деокупували значні території. Але з іншого боку — дрони тоді не відігравали такої значної ролі на полі бою.
Нині чисельність Сил оборони України становить приблизно мільйон осіб. Тому проведення локальних контрнаступальних операцій можливе. Свідченням цього є події на Сумщині, де плани російського командування щодо створення так званої буферної зони провалилися. Наразі ворог не те, що не має там значного просування, але й відбувається поступова деокупація наших територій.
● П. Лакійчук:
— Без достатньої кількості людських та матеріальних ресурсів навіть найталановитіший полководець не забезпечить успішний наступ. Для наступу розраховуються ресурси, визначаються слабкі місця противника й власні сильні сторони. Наступ потрібно готувати й він повинен вирішувати певні конкретні завдання та мати часові рамки. От візьмімо російський наступ. Багато хто вважає, що він невдалий, хоч ворог і просувається. Чому? Та тому, що завдання цього наступу були масштабніші, зокрема вийти на адмінкордони Донецької області. Поки ворогу це не вдалося, незважаючи на те, які величезні ресурси він кинув на Донбас.
ДО РЕЧІ
Зброї буде більше: яку військову техніку отримають ЗСУ
На черговому “Рамштайні” союзники домовилися, зокрема, про передачу боєприпасів, коштів на ремонту та обслуговування танків Leopard 2 і на закупівлю дронів.
Зустріч Контактної групи з оборони відбулася у віртуальному форматі. Вона зібрала представників 52 країн, генерального секретаря НАТО Марка Рютте, міністра оборони США Пітера Гегсета, високу представницю ЄС Каю Каллас. Першим засідання стало для новопризначеного командувача об’єднаних сил НАТО в Європі, американського генерала Алексуса Гринкевича й нового очільника Міноборони України Дениса Шмигаля. То яку допомогу отримаємо від наших партнерів за результатами 29-го “Рамштайну”?
— Завдяки Німеччині ЗСУ можуть розраховувати на значне поповнення запасів 35-міліметрових боєприпасів до самохідної зенітної системи Gepard, — каже Олег Катков, військовий експерт, головний редактор Defense Express. — Йдеться про 220 тисяч снарядів, які, за заявою Бориса Пісторіуса, очільника німецького оборонного відомства, буде передано нам у стислі терміни. Загалом Україна мала отримати понад 110 Gepard, тож потреба є приблизно в 70 тисячах снарядів до них. Наданих же боєприпасів вистачить для трьох повних завантажень усіх наявних в Україні Gepard. Ці самохідні системи демонструють дуже високу ефективність проти БпЛА, залучаються до боротьби з крилатими ракетами. Берлін також профінансує українське виробництво далекобійних дронів для підтримки наступальних можливостей України.
— А як щодо надання систем ППО Patriot?
● О. Катков:
— Міністр оборони Німеччини заявив, що його країна долучиться до ініціативи щодо передачі Україні п’яти Patriot. Це не означає, що Берлін віддасть нам свої п’ять систем, яких має лише сім. Ймовірно, Німеччина реально зможе передати дві системи. А інші, скажімо, США. Нагадаю, що американське Міноборони повідомило Швейцарії про затримку в постачанні п’яти систем Patriot, які Берн замовив у 2022 році. Адже у пріоритеті зараз — Україна.
— Які ще домовленості були досягнуті на “Рамштайні”?
— Канада додатково виділить 15 мільйонів доларів США на підтримку роботи заводу з ремонту й обслуговування танків Leopard 2 у Польщі, — додає Микола Саламаха, підполковник у відставці, фахівець з бронетехніки. — За ці кошти можна буде відремонтувати 20 — 30 машин, якщо мова йде про заміну кількох вузлів та агрегатів. Якщо роботи більш серйозні, то грошей вистачить на ремонт 15 танків. Ми не маємо можливості самотужки їх ремонтувати. Хоч парк танків Leopard у нас чималий. Їх надавали Норвегія, Німеччина, Бельгія, Канада, Іспанія, Швеція.
Також Нідерланди пообіцяли виділити 200 мільйонів євро на дрони-перехоплювачі та 125 мільйонів євро на обслуговування літаків F-16. Норвегія загалом цьогоріч планує спрямувати мільярд євро на закупівлю дронів, з них 400 мільйонів — на закупівлю в українського ОПК. Швеція готує новий пакет із засобами ППО, артилерією та технікою. А США ініціювали новий механізм, який дозволить європейським країнам спільно з НАТО закуповувати американське озброєння для України.
