“Україна за підтримки ЄС має можливості боротися і повернути всі території. З часом, витримкою і фінансовою допомогою Європи, зокрема НАТО, відновлення кордонів, які існували до початку війни, є цілком реальним. Чому б ні?” — заявив Дональд Трамп. Ба більше, президент США припустив, що Київ може не зупинитися на своїх кордонах і піти далі. “Путін та Росія нині мають величезні економічні труднощі, і саме тепер час для України діяти”, — наголосив він.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс вважає, що зміна риторики Дональда Трампа не випадкова. “Такі заяви зумовлені зміною реальності на місцях, де Росія втрачає значну кількість людей і не має істотних територіальних здобутків”, — пояснив він. І підтвердив, що в адміністрації Дональда Трампа обговорюють питання надання Україні ракет Tomahawk. А спецпредставник США в Україні генерал Кіт Келлог натякнув, що Трамп дозволив далекобійні удари по Росії. “Не існує такого поняття, як сакральне місце”, — зазначив він.
Аналітики одного з провідних західних видань вважають, що Україна може повернути втрачені території, але за трьох умов. По-перше, НАТО має встановити безпольотну зону на заході України для захисту цивільних об’єктів. Це дозволить українським силам протиповітряної оборони та іншим військовим ресурсам переміститися на схід для підтримки наступальних операцій армії. По-друге, президент Трамп повинен надати значно більше високоточних керованих ракет великої дальності, які оплатить Європа, і зняти будьякі обмеження на ураження цілей. По-третє, треба застосувати весь можливий спектр санкцій.
Свої аргументи, чому Україна має всі шанси на перемогу у війні з Росією, виклав також ізраїльський військовий історик Ювал Ной Харарі. Першим і найважливішим аргументом, на його думку, є те, що основна мета Москви — знищити українську націю — вже провалилася. Росія, попри значні ресурси та чисельність своєї армії, зазнала серйозних поразок. Від початку повномасштабного вторгнення РФ не змогла захопити жодного стратегічно важливого міста, як-от Київ, Харків чи Херсон, відзначив Харарі. На початкових етапах війни українська армія, маючи обмаль зброї, не лише вистояла, а й здійснила успішні контратаки та повернула значну частину території з-під окупації. Якби Захід надав Києву належну підтримку на самому початку, українці могли б виграти війну до кінця 2022 року або влітку 2023 року, перш ніж Росія встигла б відновити свою армію та військову економіку, певен історик.
Водночас третій президент України Віктор Ющенко вважає, що повернення до кордонів 1991 року не буде справжньою перемогою. Корінь загрози — у самому існуванні агресивного режиму, наголошує він. Тому треба ліквідувати путінський режим і навіть іти на Москву. Наразі нам важко уявити, що ми можемо закінчити війну перемогою, добивши ворога у його лігві. Однак експерти не відкидають, що події можуть розгортатися за доволі неочікуваними сценаріями.
— Україна може здобути перемогу, але це не буде ні у 2025-му, ні у 2026 році, — каже політолог Віктор Небоженко. — Путін нині вимагає віддати йому навіть те, чого не захопив. А Трамп стоїть на боці України й каже, що ми можемо звільнити всі території. Тобто сторони висувають максимальні умови і під час переговорів шукатимуть межу компромісу. Певна річ, ми найближчим часом не звільнимо всіх своїх територій, але Путіну доведеться поступитися навіть тим, що він захопив. Трамп як перемовник чинить правильно — завищує вимоги. Він не вірить, що Путін може реалізувати свої цілі в Україні. І для нас це добре.
— Ми маємо шанси вигнати росіян зі своєї землі, — додає експерт-міжнародник Вадим Трюхан. — Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на Безпековому форумі у Варшаві заявив, що тепер Україна має зброю, яка дістане будь-які військові об’єкти на території РФ. Я думаю, ця заява прозвучала не просто так. Є інформація, що американці розглядають варіант продажу ракет Tomahawk якійсь із держав ЄС, яка потім передасть їх Україні. Цей варіант реалістичний. У нас може з’явитися зброя, що матиме дальність приблизно 2000 кілометрів. Але нам потрібна зброя, яка би сягала будь-якої точки РФ. Тому слід розвинути власне виробництво далекобійного озброєння — ракет та дронів, — щоб ми не залежали від Трампа чи будь-кого іншого й використовували зброю так, як хочемо.
Якщо ми вийдемо на виробництво сотні штук ракет, як-от “Нептун” і “Фламінго”, на місяць, то зможемо знищити щонайменше 30% критичної інфраструктури Росії. Що таке критична інфраструктура? Це енергетика. Нещодавній концентрований удар по ТЕЦ у Бєлгороді призвів до блекауту цілого обласного центру. Такого раніше не було. Нам треба, щоб блекаути були в Москві, Санкт-Петербурзі, інших містах-мільйонниках. Тоді в Росії прокинеться бунтарський дух, як це уже не раз в історії бувало. Маю на увазі, коли люди були не задоволені своїм царем, скидали його, вбивали і так далі. Наше завдання — породити хаос у Росії. Для цього треба позбавити нинішню владу на чолі з Путіним можливості забезпечувати базові потреби їхнього плебсу — у бензині, що нам частково вже вдалося, в електриці, продуктах харчування, транспорті й так далі. Тому вихід для нас — це отримати достатні фінансові ресурси для виробництва далекобійних дронів і ракет. “Томагавки” нас не порятують. Навіть якщо Трамп їх завтра нам надасть, то декілька десятків штук, а не сотні й не тисячі.
Другий момент — це літаки. Навіщо потрібні літаки? Тому що це наступальна зброя. Завдяки літакам, зокрема винищувачам (до речі, надійшла інформація, що Україна невдовзі отримає від Швеції Gripen), ми зможемо збивати російські стратегічні бомбардувальники, причому на відстані від декількох сотень до тисяч кілометрів. Нам треба знищити аеродроми й стратегічну авіацію РФ, щоб вона не могла вражати наші міста та села ракетами й КАБами. Тоді в нас з’являться шанси переламати хід війни.
— Ви вважаєте, що соціальні бунти можуть призвести до повалення влади Путіна?
● В. Трюхан:
— Так, Путін вже кульгава качка. Він не виконав своїх обіцянок, що ця “СВО” на три дні чи на три тижні. Ба більше, з кожним днем Путін стає причиною все більших втрат для російських олігархів і для Росії як держави. Ключове тут — зубожіння російського плебсу. Невдоволення уже накопичується. Я думаю, що Путін не доживе до Гааги, хоч бачити його на лаві підсудних було б дуже цікаво. Його свої ж повісять або пристрелять.
● В. Небоженко:
— Справді, головна перешкода для припинення війни у Росії — Путін. І в оточенні очільника Кремля може накипіти незадоволення ним. Його можуть знищити. Ми ж не знаємо, що він їсть на сніданок, обід чи вечерю і які уколи йому роблять для омолодження. Або ж можливий переворот. Усі гріхи спишуть на Путіна. У Росії так бувало не раз. Згадаймо часи Хрущова. Коли країна зайшла в глухий кут і з полиць магазинів зникли хліб, м’ясо, то Хрущова оголосили волюнтаристом, а не справжнім генеральним секретарем. А перед тим Сталін поганий був, перед тим — Троцький і так далі.
— Військовим шляхом Росію не перемогти, вона ядерна держава, — певен політичний експерт Руслан Бортник. — У разі серйозних поразок вона застосує ядерну зброю. РФ може бути переможена лише зсередини. А всередині криза може виникнути тільки в разі, якщо Росія буде повністю ізольована від світу й втратить джерела доходів. Тобто ключ від цього інструменту — у повній ізоляції Москви від міжнародної торгівлі, у досягненні угод між США і Європою з одного боку та з Китаєм, Індією, Туреччиною та іншими ключовими торговельними партнерами РФ з другого боку. Цих угод немає, і наразі вони малоймовірні. Як на мене, до соціальних бунтів у Росії може дійти, але не в найближчій перспективі. РФ ще має запас міцності щонайменше на дватри роки.
Однак не відкидаю, що всередині російських політичних еліт може назріти криза єдності. Ми бачимо ситуацію зі звільненням Козака (з посади заступника адміністрації президента РФ. — Авт.). Західні медіа активно пишуть, що він виступав проти курсу на продовження війни й наполягав на тому, що Путін має погодитись на будьяку модель перемир’я. Як на мене, поява нового Пригожина в оточенні кремлівського очільника цілком імовірна.
— Які ще сценарії нашої перемоги над агресором можливі?
— РФ може посипатися зі звільнення Криму, — зазначає керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко. — Крим — це історичне сакральне місце зі знаком мінус для Російської імперії. Саме поразку в Кримській війні не зміг пережити російський імператор Микола I, після чого в імперії настав час ліберальних реформ, зокрема ліквідації кріпосного права. Кримці Желябов і Перовська були організаторами теракту проти імператора Олександра II. Замах на Олександра III був організований під час руху царського потяга з Криму. Саме в Криму в серпні 1991 року був затриманий заколотниками ГКЧП президент СРСР Горбачов, що зірвало підписання нового Союзного договору й призвело до розпаду Радянської імперії протягом кількох днів.
Саме деокупація Криму означатиме кінець Російської Федерації. Протягом кількох днів... І це нині чи не щодня доводять рейди спецназівців та БпЛА ГУР й інших складових Сил оборони, які системно звільняють окупований півострів від російських радарів, систем ППО та авіації. У РФ просто не вистачає сил захищати окупований Крим від таких акцій.
