З однією золотою та двома срібними нагородами повернулася збірна України з Шанхаю, де закінчився чемпіонат світу з академічного веслування. Наша країна була представлена у семи класах човнів, у чотирьох з яких виступали паралімпійці. І саме вони здобули всі три нагороди. Зокрема, 24-річна дніпрянка Анна Шеремет тріумфувала у класі PR1, а 38-річний Роман Полянський, дворазовий паралімпійський чемпіон, виборов срібну медаль у чоловічому фіналі. Ще одну срібну нагороду до нашої скарбнички поклали Дарія Котик та Станіслав Самолюк, які фінішували другими у міксті парних двійок (клас PR3).
“Паралімпійці показали вражаючі результати, бо працюють під орудою хороших тренерів і правильно готуються до стартів, — коментує виступ Микола Чуприна, ексчемпіон світу, колишній головний тренер збірної України з академічного веслування. — А нову чемпіонку світу Анну Шеремет можна сміливо назвати легендою. Вона вражає своєю стабільністю протягом багатьох років. Анна дуже працьовита спортсменка”.
Сергій Сябро, тренер паралімпійської збірної з академічного веслування, вважає, що нагород могло бути більше. “Але злий жарт з нами зіграла шанхайська погода, — зауважує наставник. — Усі змагання там починались о 14-й годині. Чому? Щоб і на інших континентах можна було переглянути трансляції. В обід немилосердно пекло сонце, ще й вологість шалена. Не було чим дихнути. Звісно, це вплинуло на самопочуття наших спортсменів, які не адаптовані до таких умов”.
Щодо трьох екіпажів національної збірної, то вони залишилися без нагород. Наша парна четвірка у складі Івана Довгодька, Олександра Надтоки, Миколи Мазура та Юрія Іванова кваліфікувалася у фінал, але в завершальному виступі показала останній шостий результат. Ще два квартети не змогли пробитися навіть до фіналів. Чому так?
“Восени минулого року на посаду головного тренера запросили литовця Кебліса Кестутіса, який привів зі собою й інших фахівців. І ця команда іноземних тренерів провалює все, що можна. Вони пояснюють, що щойно прийшли і просять ще трохи часу. Але це лише відмазка. Насправді ж медичне обстеження показує величезний спад фізичних показників наших спортсменів. А це власне наслідок провальної підготовки, — констатує Микола Чуприна. — Не розумію, чому проігнорували наших тренерів. Є ж Юрій Родіонов, Володимир Морозов... Свого часу вони підготували олімпійських чемпіонів та призерів, а ми запрошуємо литовців. Таке враження, що їх сюди привезли задля відмивання грошей”.
Микола Чуприна вважає, що у національної збірної немає олімпійських перспектив. “Бо нема кому замінити 35-річних чи 40-річних спортсменів. Резерв слабкий. Найбільші олімпійські надії ми покладали на нашу жіночу парну четвірку. До приходу литовців вона вигравала чемпіонат Європи, брала “срібло” й “бронзу”. І раптом ми не проходимо до фіналу. Ми програли все, що можна. Із найкращої команди зробили найгіршу. Такої ганьби давно не було, — переконаний колишній чемпіон світу. — Ось пишуть, що на молодіжному чемпіонаті Європи з академічного веслування ми посіли третє місце. Читаю привітання функціонерів федерації і розумію, що це маніпуляція. Оскільки українці фінішували третіми із трьох учасників. Кажуть, що результати погані, бо в нас війна. Вибачте, але хіба збірна на байдарках не працює в умовах війни? Просто там трудяться українські тренери, які мають відповідальність перед країною. В академічному веслуванні все не так. На жаль”.
Додамо, що в медальному заліку збірна України посіла восьме місце.
ДО РЕЧІ
Саме у Шанхаї нашу збірну наздогнала звістка, що Міжнародний паралімпійський комітет повертає у спорт представників Росії та Білорусі. “Ми шоковані й категорично засуджуємо це ганебне рішення, — каже Сергій Сябро. — На цьому ЧС білоруси ще були у нейтральному статусі. Але при цьому раз-по-раз намагалися то свій прапор десь виставити, то щось прокричати про свої країни. Але ми подавали скаргу і їх за таке одразу карали. Тепер наші скарги до уваги не братимуть”.
Одразу після рішення повернути представників країн-агресорок на міжнародну арену Фінляндія й Україна заявили, що бойкотуватимуть зимові Паралімпійські ігри — 2026.
