Змагання, де брали участь 264 спортсмени, відбулися у столиці Казахстану — Астані.
Свій шлях на вершину Роман Свічкар розпочав у 1/32 фіналу, де в основній сітці почергово здолав двох ізраїльтян — Дов Бера Віленські та Алона Саріда. Причому обох з однаковим рахунком — 15:11. Далі була впевнена перемога над Йонатаном Свенссоном зі Швеції (15:10), а також — італійцем Маттео Галассі (12:11). У півфіналі наш спортсмен виявився сильнішим за бронзового призера Олімпіади-2024 і третього номера світового рейтингу Мохамеда Ель-Саєда з Єгипту — 15:7. Ну й у фінальному поєдинку Роман Свічкар, який є чинним чемпіоном Європи, зустрівся з господарем доріжки — дворазовим бронзовим призером чемпіонату світу Русланом Курбановим — і переміг з рахунком 15:12.
Для українського спортсмена — це лише друга медаль Кубка світу в кар’єрі та перша — найвищого гатунку. А для нашої збірної — перше “золото” в поточному сезоні Кубка світу з фехтування. Востаннє представники чоловічої шпаги перемагали на етапах Кубка світу в особистій першості ще в травні 2022 року. Тоді на найвищу сходинку п’єдесталу зійшов Володимир Станкевич.
“Так, чотири роки — це дуже тривала пауза між перемогами на Кубках світу. Бо все-таки ми — фехтувальна нація, — каже новий чемпіон Роман Свічкар. — Цю паузу можна пояснити тим, що в збірній відбулась зміна поколінь. Пішли титуловані Нікішин та Рейзлін, які стали нашими тренерами. Медалі були, але не золоті. Той же Станкевич у лютому минулого року здобув бронзову нагороду на етапі Кубка світу. Я раніше виборював “срібло”.
За словами Романа Свічкаря, на змаганнях в Астані він провів шість боїв і три останні — з представниками сімки світового рейтингу. Зізнається: найважче було з італійцем Маттео Галассі, якого вдалось перемогти в один укол. Загалом за останній рік український спортсмен зустрічався з ним на доріжці втретє, і у двох поєдинках переміг.
“Наш вид спорту — не комерційний, але інколи держава-організатор запроваджує фінансові призи. За “золото” Казахстан преміював трьома тисячами доларів, за “срібло” — двома, за “бронзу” — однією. Ще Катар платить призові. Пам’ятаю, коли здобув срібну медаль на Кубку світу, то організатори дали мені... пачку базиліку”, — усміхаючись, каже спортсмен.
Попереду в українських фехтувальників дуже насичені місяці. У червні на них чекає чемпіонат Європи у Франції, у липні — чемпіонат світу в Гонконзі, а перед тим — ще два Гран-прі та Кубок світу. Тобто п’ять топтурнірів за чотири місяці.
До речі, Міжнародна федерація фехтування почала потроху повертати представників Росії та Білорусі до турнірів. Дорослим спортсменам дозволили змагатись під нейтральними прапорами, а от юніорам — під національними символами. Українців це турбує, адже хоч-не-хоч, та жереб може звести їх на одній доріжці.
