Життя без змоги почути голоси найрідніших і музику, шум дощу і спів пташок, плескіт морських хвиль і шепіт вітру... На жаль, чимало людей живуть саме так. За даними ВООЗ, від різних порушень слуху потерпають приблизно 650 мільйонів жителів планети.
— Чи не найпоширеніша причина часткової втрати слуху — дистрофічні й атрофічні зміни вікового характеру у внутрішньому вусі. Медичною мовою — пресбіакузис, — розповідає Василь Попович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії №1 Львівського медичного університету. — Негаразди зі слухом виникають і під впливом інших факторів. Наприклад, вроджена глухота в немовляти може бути наслідком не лише генетичних патологій, а й неправильного призначення препаратів вагітній жінці. Є категорія так званих ототоксичних антибіотиків, однієї ін’єкції яких майбутній мамі достатньо, щоб її дитина повністю втратила слух. На 1000 пологів народжується два малюки з такою проблемою.
— Чи правда, що для слуху особливо небезпечні вірусні інфекції, на які нездужають і діти, і дорослі?
— Так. Приміром, група герпес-вірусів (у числі яких і вітрянка) високовибіркова до нервових вузлів (гангліїв) і може призводити до часткової та навіть повної втрати слуху. Ураження слухового нерва асоційоване і з ковідом. А буває ідіопатична сенсоневральна приглухуватість, коли причину ураження органа слуху виявити не вдається. Ось випадок із практики. 16-річний, загалом здоровий юнак раптово почав потерпати від шуму у вусі. Батьки недооцінили загрозу, привели сина на обстеження лише тоді, коли він майже втратив слух. Припускалося, що через вірусну інфекцію, на яку раніше хворів. Зрештою підлітку знадобилося слухопротезування.
— А що вказує на поступове погіршення слуху?
— Часом те, що людина старшого віку недочуває, першими зауважують її близькі, бо вона починає збільшувати гучність телевізора (в родині виникає так званий конфлікт пульта).
— Як діагностують порушення слуху?
— Один з найбільш поширених та інформативних методів діагностики — тональна порогова аудіометрія за допомогою діагностичного приладу — аудіометра. Під час цього обстеження визначають інтенсивність і тон звуку, які може сприйняти вухо, та ще декілька параметрів, що дають зрозуміти, наскільки добре функціонує слух.
— А які сучасні методи лікування дають можливість зберегти хворому здатність чути?
— При сенсоневральній приглухуватості ефективні стероїдні гормони у високих дозах. Ліки вводяться просто у вухо. Курс зазвичай нетривалий, але обов’язковою умовою є його початок — не пізніше 10 — 12 днів з моменту появи симптомів. При незворотній втраті слуху вихід один — слухопротезування. При кохлеарній імплантації вживлене хірургічним шляхом “електронне вухо” здатне передати звук безпосередньо до слухових нервових закінчень. Такий нейропротез імплантують дітям із повною глухотою у перші три роки життя. В Україні держава фінансує такі операції.
— То як не допустити погіршення і втрату слуху?
— Потрібно у будь-якому віці вчасно й грамотно лікувати запальні процеси у вусі, тримати під контролем серцево-судинні (наприклад, артеріальну гіпертензію), метаболічні хвороби тощо. А ще доведено, що погіршує звук звичка слухати гучну музику у навушниках.
