Тепер Україна має повний пакет умов — усі шість кластерів (бенчмарок). Це дає можливість обійти вето Угорщини й вести переговори про вступ до ЄС на технічному рівні, зазначила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
“Цей крок справді революційний — у дуже європейському сенсі. Він відповідає чинній методології розширення, але також відповідає сучасній реальності, у якій ми не можемо втрачати жодного дня на шляху вступу України до Європейського Союзу”, — заявив віцепрем’єр-міністр Тарас Качка. За його словами, переговорні кластери де-факто відкриті.
— Це політичне рішення з огляду на дії Угорщини, котра блокує відкриття переговорних кластерів щодо членства України в ЄС, — каже кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Богдан Ференс. — У такий спосіб Євросоюз сигналізує, що, попри все, потрібно рухатися у контексті нашої європейської інтеграції. Тепер відбуватиметься технічна робота, зокрема процес гармонізації українського законодавства з нормами ЄС. Нагадаю, що перші три кластери щодо верховенства права, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин були неофіційно відкриті у Львові в грудні минулого року під час засідання Ради ЄС.
— Це були кластери 1, 2 і 6, а тепер додалися 3, 4 і 5. Тобто вперше формується повна карта вимог ЄС без “білих плям”. І це дозволяє планувати реформи системно, а не фрагментарно, — зауважує Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Ключовий момент полягає у тому, що відтепер Україна здатна працювати над усіма кластерами паралельно. Тобто ми вже не прив’язані до політичного рішення про формальне відкриття переговорів по кожному з них.
— А про які кластери йдеться в останньому рішенні Брюсселю? Розкажіть, будь ласка, конкретніше.
● Б. Ференс:
— Це кластери, що охоплюють питання конкурентоспроможності й інклюзивного зростання, “зеленої” політики й сталих зв’язків, а також — сільського господарства та політики згуртованості. Так, за словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, реформи в межах третього кластера принесуть Україні більше робочих місць, інвестицій в економіку, кращі умови для бізнесу. Реформи в рамках четвертого і п’ятого кластерів — надійніше електропостачання, кращі дороги, залізничне сполучення, прикордонну інфраструктуру, кращу підтримку сільських громад.
— А коли варто очікувати офіційного відкриття переговорних кластерів і скільки часу буде потрібно на їх виконання?
● Б. Ференс:
— Щоб це відбулося, треба, аби Угорщина зняла своє вето. Це можливо, якщо в цій країні за результатами парламентських виборів, які, нагадаю, відбудуться 12 квітня, зміниться влада. Або ж, якщо на них переможе партія Віктора Орбана, і він змінить свою позицію. Що стосується виконання кластерів, то передовсім мова про зміну законодавства. А як бачимо, нині робота парламенту майже паралізована. Невідомо, коли нардепи зможуть ухвалити всі потрібні закони.
— Віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка впевнений, що Україна цьогоріч може виконати всі вимоги ЄС і в 2027 році підписати угоду про вступ. Це реально?
● Б. Ференс:
— Для того, щоб наша країна вступила в Євроспілку, відповідний договір мають ратифікувати всі 27 держав — членів ЄС. Не думаю, що всі країни це швидко зроблять. І мова не тільки про Угорщину. Невідомо, чи не вставлятиме палиці в колеса, скажімо, Словаччина. Чи не з’являться якісь заперечення від Польщі, де наступного року парламентські перегони, і тема членства України в ЄС може стати однією з тем передвиборчої кампанії.
● Б. Попов:
— Я також не вірю в короткий сценарій вступу нашої країни до Євросоюзу. Бо ключове рішення тут залежить не від Києва. Воно повністю лежить у площині ЄС — його внутрішньої політики, компромісів між країнами-членами й готовності до розширення. А одностайності з цього питання, на жаль, не видно.
