Як засвідчує опитування дослідницької компанії Active Group, люди досі часто платять у лікарнях за послуги, хоч можуть набувати їх коштом держави.
— Понад 50% українців заявили, що не відчули позитивних змін після проведених медичних реформ, близько 25% повідомили про поліпшення, — розповідає засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко. — Водночас 64% респондентів вказали, що стикалися з неофіційними платежами у медзакладах. Зауважу, лікарі, щоб поставити пацієнтові правильний діагноз, скеровують пацієнтів на лабораторні аналізи. Однак вартість не всіх цих аналізів може відшкодовувати НСЗУ. У такому випадку люди часто вважають медичну систему корумпованою. Загалом стан системи охорони здоров’я українці оцінюють як середній — таких майже 55%. Поганим його вважають близько 26% опитаних, а добрим — 20%.
— На які проблеми найчастіше вказують громадяни?
— Перша проблема — це доступ до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Лише 10% опитаних заявили, що у їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків “вистачає повністю”, 46% відповіли, що “частково”, а понад 32% — що обладнання і медикаментів бракує.
Друга проблема — це очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста. У понад 11% таке очікування перевищує місяць, у 20% триває 2 — 4 тижні, у 28% — тиждень-два і у 40% — до одного тижня. Зрозуміло, що у містах з доступом до вузького спеціаліста краще, ніж у селах, жителям яких доводиться діставатися до медзакладу десятки кілометрів. Щоправда, люди, які виїжджали за кордон, розуміють, що в нас усе ще не так погано. Бо, для прикладу, в європейських країнах на прийом до вузького спеціаліста зазвичай доводиться чекати від кількох тижнів до кількох місяців.
Третє, що найбільше турбує людей, — зростання цін на ліки. Понад 52% респондентів заявили, що ціни на медикаменти, які вони купують постійно, значно зросли, 44% — що трохи зросли. Лише 3,6% повідомили, що ціни не змінилися, а 0,2% — що знизилися. Цікава річ, лише 13% опитаних відповіли, що отримують медикаменти у межах державної програми “Доступні ліки” (ідеться про механізм повного або часткового відшкодування державою аптекам вартості лікарських засобів, відпущених пацієнтові за електронним рецептом). Понад 70% опитаних участі у цій програмі не беруть, ще 16% чули про неї, але не користувалися.
— А як люди оцінюють роботу сімейних лікарів?
— Загалом рівень довіри до сімейних лікарів доволі високий: 29,5% респондентів відповіли, що цілком довіряють їм, 62% — що частково, не довіряють лише 9%. Ці цифри свідчать про те, що люди, хоч і критично оцінюють реформи у сфері охорони здоров’я, роботою сімейних лікарів здебільшого задоволені.
Зрештою, чимало громадян розуміє, що на якість медичних послуг у наш час впливає також ситуація у країні. Майже половина респондентів відчула погіршення доступу до медпослуг через війну. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час опитані назвали відплив медичних кадрів (понад 60%), руйнування інфраструктури (майже 23%) та дефіцит ліків (13%).
