Відтепер сторони договору можуть фіксувати факт надання послуг за допомогою підписаного інвойса. Як зазначають автори законопроєкту, скасування обов’язковості актів виконаних робіт дозволить українським компаніям спростити документообіг і заощадити до 20 мільярдів гривень на рік.
— Згідно з опитуванням, яке було проведено аналітичним центром CASE Україна, 74,1% підприємців підтримали ідею відмови від використання актів виконаних робіт та вважають, що це полегшило б умови їх діяльності, — каже Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи. — Адже для складання актів виконаних робіт використовується до 13% робочого часу бухгалтера та до 5% робочого часу керівника підприємства. На підготовку одного акта підприємці витрачають у середньому 200 — 300 гривень (матеріальні витрати й оплата робочого часу). А в розрахунку на місяць ця сума доходить до чотирьох тисяч гривень. За підрахунками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, скасування актів виконаних робіт дозволить бізнесу зекономити приблизно 20 мільярдів гривень на рік.
— Що ще передбачає законопроєкт?
— Хоч парламент і скасував обов’язковість актів виконаних робіт, вони можуть бути підписані за згодою сторін, — додає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
● М. Лаба:
— А для публічних закупівель, тобто якщо бізнес надає послуги державі, акти виконаних робіт надалі будуть обов’язковими.
— А чи не існує ризиків для споживачів?
● О. Хмелевський:
— Підписаний акт означає, що обов’язки сторін виконані й вони не мають претензій одна до одної. Відсутність такого документа послаблює позиції сторін. Компанія, яка виконувала роботи, в подальшому може бути звинувачена, наприклад, у їх невиконанні, неякісному чи неповному виконанні. Також скасування актів відкриває можливості для недобросовісних підприємців, їм буде простіше обманювати своїх клієнтів. Зрештою відсутність такого акта ускладнює подачу судових позовів та подальші юридичні процедури.
