Ця зима запам’яталася тривалими морозами й значними снігопадами. Нарешті почалося потепління, подекуди доволі різке. Чи не призведе це до раптового виходу річок із берегів?
— На жаль, наразі можемо говорити лише про приблизний сценарій. Річ у тім, що для прогнозування такого явища, як весняне водопілля, важливими є дані щодо формування стоків річок на території Білорусі й РФ, а ми їх не маємо, — розповідає Людмила Горбачова, завідувачка відділу гідрологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАНУ. — До прикладу, основні зони формування й накопичення снігозапасів річок Сейм і Десна формуються в Курській та Брянській областях РФ, а Прип’яті й Дніпра — у Білорусі. Без даних про них ми можемо робити лише приблизні прогнози.
Загалом же для формування умов весняного водопілля має значення висота снігового покриву, глибина промерзання грунту, а також температурний режим. Загрозливою є ситуація, якщо температура повітря раптово підвищується й утримується на високих плюсових значеннях. Таке, зокрема, сталось в 1970 році — внаслідок різкого потепління (за кілька днів температура повітря підскочила з нульової до +14) відбулось інтенсивне сніготанення, що призвело до високого водопілля на Дніпрі. Тоді були значні підтоплення.
— У минулі роки взимку сніги випадали й танули під час відлиг, тоді сніговий покрив відновлювався й знову танув. Тож все відбувалося поступово, ще й в невеликих масштабах. Тоді як цієї зими склались гідрологічні умови для формування вираженого весняного водопілля, — пояснює Вікторія Корнієнко, начальниця відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру. — Адже від 24 грудня сформувався стійкий зимовий режим з утворенням льодового покриву на річках, випадінням снігу та його накопиченням упродовж січня й лютого. А снігозапаси на деяких ділянках території країни цієї зими перевищили норму в 1,5 — 2,5 раза.
— То яким саме регіонам можуть загрожувати повені?
● В. Корнієнко:
— Показники водопілля понад норму очікуються, зокрема, в суббасейні Сіверського Дінця і притоках Південного Бугу. Така ситуація склалась внаслідок того, що в середині лютого були відлига на цій території, значні опади, що спричинили підвищення рівня води.
Та наразі є сподівання, що весняне водопілля не призведе до негативних наслідків. Вода може виходити на заплаву й утримуватись там — це природний процес. Але можливі затоплення понижених прируслових ділянок і заплавних територій, сільгоспугідь у Харківському й Чугуївському районах (Харківщина). А в разі значних та сильних опадів можливе затоплення річками суббасейну Західного Бугу заплав, сільгоспугідь та господарських об’єктів у Львівському й Шептицькому районах (Львівщина).
Крім того, у разі інтенсивного розвитку весняного водопілля є ймовірність підвищення рівня води у річці Ворскла біля Полтави з частковим затопленням територій прирічкових сіл у Полтавському районі, таке можливе і в правих та лівих притоках Дніпра. Річки Карпатського регіону теж є зоною потенційної небезпеки — тут гідрологічна ситуація може змінитись за дуже короткий час. Тож жителям регіонів варто стежити за прогнозами. Зауважу, що попередити про небезпеку великої води фахівці можуть за 1 — 5 днів.
